ЧАРЛЬЗ ФІНІ: «За життя жертвувати веселіше, ніж після смерті»

Чарльз Фіні / gbhi.org

Уявіть людину, яка заробила 8 мільярдів доларів, але ходить із годинником за 15 баксів, надає перевагу метро, а не лімузину й речам із крамниць ширвжитку замість елітного одягу. Скажете — малоймовірно, але така людина була. Це Чарльз (Чак) Фіні (23.04.1931 –9.10.2023) — американський бізнесмен, співзасновник Duty Free Shoppers, який жив скромніше за середнього офісного працівника: без власного авто, в орендованій квартирі, і геть цим не переймався.

Та ось де починається справжня інтрига: за 40 років він роздав на благодійність майже 8 мільярдів американських доларів — на освіту, медицину, науку та будинки для літніх у США, Ірландії (де його коріння), В’єтнамі, Австралії та ПАР. Це більше, ніж будь-хто з часів святого Патріка. Але в цьому й полягає філософія Чарльза Фіні — бути благодійником за життя.

ВІД ВЕТЕРАНА ДО ПІДПРИЄМЦЯ: ЯК ЧАРЛЬЗ ФІНІ ЗБУДУВАВ DUTY FREE

ародився Чарльз Фіні 23 квітня 1931 року в розпал Великої депресії у промисловому місті Елізабет, в штаті Нью-Джерсі. Його мати працювала медсестрою, а батько — страхувальником. Чарльз брав участь у бойових діях під час Корейської війни. А після повернення з фронту скористався пільгами для ветеранів і вивчився в Корнелльській школі готельного бізнесу. Потім вирушив до Франції, щоб розпочати власну справу. Так 1960 року Чарльз Фіні разом із підприємцем Робертом Міллером заснував компанію роздрібної торгівлі в аеропортах Duty Free Shoppers, продаючи товари розкоші, які не обкладалися митом.

Бізнес розквітнув у період японського економічному буму. Адже, коли 1964-го для японців зняли обмеження на виїзд, заможні туристи з Країни, де сходить сонце, почали подорожувати світом. Фіні швидко зреагував: найняв привабливих дівчат з азійською зовнішністю, наповнив магазини сувенірами, сигаретами й коньяком — і це спрацювало. Бізнес стрімко зростав. Згодом він відкрив точки в Сан-Франциско, Анкориджі та на Гуамі. А щоб отримати змогу торгувати на острові Сайпан, 1979 року вклав 5 мільйонів у будівництво місцевого аеропорту.

1988-го Forbes оприлюднив його статки: 31-е місце серед найбагатших американців. Фіні відреагував просто: «Ну от, ми тепер у всіх на виду». Але журнал помилився в одному — на той момент усі мільярди вже були витрачені на благодійність. Тобто ще 1982 року Чарльз Фіні заснував благодійну міжнародну організацію Atlantic Philanthropies, завдяки якій розподілив зароблені гроші на добрі справи — охорону здоров’я, освіту, науку та правозахисні організації.

«ДЖЕЙМС БОНД ФІЛАНТРОПІЇ»

Та дійсно неймовірним є те, що протягом перших 15 років своєї благодійної діяльності він робив анонімні пожертвування, до того ж взагалі уникав публічного життя — до 2012 року Фіні дав лише п’ять інтерв’ю. Через це згодом його назвали «Джеймсом Бондом філантропії». Так, Чак Фіні займався благодійністю без розголосу, поки інші багатії наймали цілі команди піарників, аби хвалитися своєю щедрістю.

2012-го він підрахував, що відклав приблизно 2 мільйони на пенсію для себе й дружини — тобто його пожертви перевищили особистий капітал на 375 000%. Але й тоді він продовжував подорожувати світом, шукаючи проєкти, на які можна жертвувати гроші. Чарльз Фіні не хотів, щоби після його смерті благодійний фонд його імені виділяв копійчані суми на розв’язання дрібних завдань. Він вистежував масштабні справи, де міг кардинально вплинути, і брався за них без вагань.

Якось Чарльз сказав: «Не бачу причин відкладати благодійність на потім, якщо вже зараз можна зробити стільки хороших і важливих справ. До того ж за життя жертвувати веселіше, ніж після смерті». Благодійна діяльність та особиста скромність Фіні стали прикладом для багатьох впливових підприємців і філантропів.

Приміром, 2010 року мільярдери Білл Гейтс та Воррен Баффет започаткували ініціативу «Присяга дарування». Її суть полягала в тому, щоб переконати найбагатших людей світу пожертвувати за життя як мінімум половину статку. «Чак надихнув нас. Він взірець для всіх. Після моєї смерті знадобиться ще 12 років, аби домогтися того, що він зробив за життя», — зізнався Баффет.

НА ЩО ПІШЛИ 8 МІЛЬЯРДІВ ДОЛАРІВ

Для Чарльза Фіні у пріоритеті завжди була освіта. Саме на розвиток цієї галузі філантроп виділив $3,7 млрд, зокрема $1 млрд своїй alma mater — Корнелльському університету, а також інвестував ще $350 мільйонів у створення центру високих технологій на острові Рузвельта. Одним із найбільших здобутків Фіні є Лімерикський університет, на розвиток якого він виділив 170 млн доларів США. Нині там діє Ірландська світова академія музики та танцю, а також медична школа. На сьогодні в університеті навчається 17 тисяч студентів, і цей заклад вважається одним із найкращих в Ірландії.

Благодійник також фінансував Триніті-коледж у Дубліні, де за його підтримки створено центр генетичних досліджень і передову лабораторію нейробіології. Королівський університет Белфаста отримав від фонду Чака Фіні один із найбільших грантів: загалом 132 мільйони доларів з 1993 по 2015 рік. Ще один важливий напрям його благодійної діяльності у Північній Ірландії — просування інтегрованої освіти. За 18 років організація Atlantic Philanthropies підтримала 21 початкову та 8 середніх шкіл, завдяки чому кількість учнів зросла з 7 до 22 тисяч.

Окрім розвитку освіти, понад $870 млн було виділено на боротьбу за права людини та соціальні зміни. На охорону здоров’я пішло $700 млн, зокрема $270 млн — на суспільну охорону здоров’я у В’єтнамі та $176 млн — на Міжнародний інститут здоров’я мозку при Каліфорнійському університеті у Сан‑Франциско. «Я переконався, що значно більше задоволення отримуєш, коли віддаєш гроші і бачиш, як завдяки ним щось з’являється. Наприклад, університет чи лікарня», — казав Чарльз Фіні.

МІСІЮ ВИКОНАНО

2020 року Чак Фіні завершив свою 40-річну благодійну місію, підписавши папери про закриття Atlantic Philanthropies. У період свого розквіту фонд мав 10 офісів, що розташовувалися у семи різних часових поясах, і понад 300 співробітників. Відверто кажучи, дату закриття було заплановано задовго. Стратегія легендарного філантропа полягала в тому, щоб до 2020-го зробити сміливі та значущі внески, роздати всі кошти й закрити організацію. Це рішення додало дисципліни й мотивації: Atlantic Philanthropies встигла задокументувати свою історію, проаналізувати успіхи з невдачами та стати прикладом для інших фондів.

«Що для мене щастя? Мені здається, я почуваюся щасливим, якщо те, що я роблю, йде на користь людям. І нещасним — коли це не так», — зізнався Чарльз Фіні, який став відомим на весь світ мільярдером без мільярдів. 9 жовтня 2023 року на 93-му році життя перестало битися велике серце Чака Фіні, але справи, в які він вклав душу, й досі живуть.