«ХВИЛІ ЧАСУ» У «СВІТІ ВІДЧАЮ»: народи, люди та їхні органи старіють по-різному

Photo by Immo Wegmann on Unsplash

Старіння — досить дивний процес. Воно відбувається нелінійно й нерівномірно, а в певному віці прискорюється. Ба більше, у різних регіонах світу люди старіють по-інакшому. Все це з’ясувалося в ході нещодавніх наукових досліджень.

ОБЕРЕЖНО — КРИТИЧНИЙ ВІК!

Науковий журнал Nature опублікував відомості, згідно з якими 50 років можна вважати головним кризовим моментом у житті людини. Приблизно на півдорозі до століття старіння організму починає стрімко прискорюватися. При цьому воно протікає нелінійно, характеризуючись періодами швидких змін. У певні моменти на нас ніби обрушуються «хвилі часу», спричиняючи незворотні руйнування. Найбільш істотні зміни пов’язані з гормональним і метаболічним контролем. Зокрема, китайські науковці виявили ще один критичний вік — 30 років. У тестованій ними групі спостерігалося вікове підвищення експресії 48 білків, асоційованих із захворюваннями. Крім того, у випробовуваних зафіксували ранні зміни в надниркових залозах, які відповідають за вироблення різних гормонів. А ще вчені говорять про переломні моменти в процесі старіння, які відбуваються у віці близько 44, 60 і 80 років. Далі по віковій шкалі дослідження не просунулися, що залишає нам певну надію: можливо, для тих, хто подолав поріг 80-річчя, «хвилі часу» стають не такими вже й небезпечними?

У ВСЬОМУ ВИННА АОРТА?

Що саме запускає віковий «перехід», науковці до кінця не розуміють. Проте вони точно встановили, що одні органи людини старіють швидше за інші. Насамперед це стосується кровоносних судин. Найбільш виражені зміни були помічені в аорті — головній артерії організму, яка доставляє насичену киснем кров від серця. Можливо, вся справа в одному з білків, який виробляється в аорті. Дослідники виявили, що при введенні його мишам у них з’являються ознаки прискореного старіння. Є припущення, що, рухаючись кровоносними судинами, молекули, що сприяють старінню, далі розносяться у найвіддаленіші точки організму. Рекордно значущі зміни, пов’язані з білками, починають відбуватися саме в період від 45 до 55 років. Ці процеси протікають нерівномірно. І людина починає нагадувати машину, окремі деталі якої піддаються зносу більше, а інші — менше.

БІОПОВЕДІНКОВИЙ РОЗРИВ

Прискоренню старіння сприяє ціла низка факторів: високий кров’яний тиск, порушення слуху, захворювання серця, проблеми зі сном, порушення зору, надмірна вага, діабет, вживання алкоголю. Серед факторів, що забезпечують найкращий захист від швидкого старіння, зазначають: високий рівень освіти, гарні когнітивні здібності та пам’ять. А також фізичну активність і здатність повноцінно пересуватися. Щоб оцінити рівень реального зносу організму, науковці використовують критерії «біоповедінкового вікового розриву». Це різниця між хронологічним віком людини та віком, «модельованим» на основі медичних даних. Приміром, якщо вам 50 років, а модель фіксує, що вам уже 60, то біоповедінкова різниця у віці становить 10 років. Значний розрив супроводжується помітним зниженням когнітивних функцій і здатності виконувати повсякденні завдання.

У «СВІТІ ВІДЧАЮ» СТАРІЮТЬ ШВИДКО

Нещодавні дослідження виявили, що темпи старіння залежать також від соціально-економічних і навіть політичних чинників. Прискорене старіння корелює з обмеженням виборчих прав і свобод, несправедливими виборами, низьким рівнем національного доходу, соціальною та гендерною нерівністю. Вчені кажуть, що величезна кількість людей існує у «світі відчаю», в якому політична поляризація та невизначеність блискавично старять людей. Найшвидші темпи старіння були зафіксовані дослідниками в Єгипті та Південній Африці, найповільніші — у європейських країнах, а країни Азії та Латинської Америки опинилися посередині. Якщо соціально-економічне та політичне оточення людини є стресогенним, це вкрай негативно впливає на її тіло, прискорюючи старіння. Висновок науковців полягає у тому, що державна політика має бути адаптована до факторів, які найбільше сприяють старінню в конкретній країні. А заходів щодо захисту людей від передчасного старіння мають вживати на державному рівні.

Оригінальне дослідження: