Роб Гонсалвес. Кам’яна доріжка, 2015
Психологічний феномен прокрастинація, що означає відкладання справ, властивий тією чи іншою мірою 95% людей. Слово «прокрастинація» походить від латинського pro — «вперед, для, за, замість» і crastinus — «завтрашній».
Принцип «завтра, завтра, не сьогодні!» досить безпечний в одиничному застосуванні, але це досить тонкий лід у довгостроковій перспективі, і ті, хто ступає на нього, ризикують не лише стати невдахами, але й завдати шкоди своєму психічному й фізичному здоров’ю.
Вчені з Каролінського інституту та Університету Софіахеммет (Швеція) провели дослідження щодо визначення впливу прокрастинації на здоров’я людини і запропонували способи зменшити шкоду від цього явища на людський організм.
Прокрастинація набула популярності в сучасному світі. Швидкість життя, яка зросла протягом останнього століття, передбачає, що час потрібно використовувати максимально ефективно, в ідеалі жити «за графіком» і дотримуючись дедлайнів.І якщо сам факт перенесення виконання будь-якої роботи або прийняття рішення на завтра не несе жодної небезпеки, то перетворений на правило життя принцип «завтра, завтра, не сьогодні!» загрожує згубними наслідками.
Дослідження шведських учених з Каролінського інституту та Університету Софіахеммет присвячене питанню: як відкладення справ на завтра впливає на стан здоров’я?
В експерименті взяли участь 3525 студентів із восьми вишів Стокгольма, яких вчені розділили на групи за критерієм схильності до прокрастинації. У ході дослідження молодих людей просили кожні 3 місяці заповнювати анкету, за допомогою якої оцінювалося фізичне здоров’я та психологічний добробут.
Проаналізувавши матеріал, отриманий внаслідок анкетування, вчені дійшли невтішного висновку — рівень прокрастинації безпосередньо вплинув на здоров’я піддослідних. Багато хто з тих, у кого є звичка відкладати справи на потім, скаржилися на психологічні розлади, такі як: депресія, проблеми зі сном, тривога; та й фізичне здоров’я також погіршувалося — студенти скаржилися на безпричинні м’язові болі по всьому тілу.
Мало того, вчені визначили: що вищий був рівень схильності до прокрастинації, то більш явними ставали й соціальні проблеми піддослідних, які скаржилися на самотність, складності у спілкуванні та фінансові проблеми.
Дослідники дійшли висновку, що тенденція до прокрастинації має такий самий негативний вплив на людину, як нездоровий спосіб життя, а тому радять намагатися позбавитися принципу «завтра, завтра — не сьогодні!» як будь-якої шкідливої звички, подібної до куріння чи зловживання алкоголем.
Психологи рекомендують методики когнітивно-поведінкової терапії, які дають позитивні результати, і радять тим, хто хоче «кинути» прокрастинацію:
1. Робити із кожної довгострокової мети кілька короткострокових.
2. Контролювати фактори, що відволікають, такі як телефон, телевізор, комп’ютерні ігри.
3. Концентрувати увагу на завданні, що виконується.
4. Зменшувати вплив негативних емоцій, пов’язаних із відмовою від цієї «шкідливої звички».
Звичайно, виконання рекомендацій психологів потребує зусиль, але якщо ми плануємо покращити якість життя, то маємо подолати в собі цю солодку залежність від перекладання важливих справ на потім.
Починайте змінювати своє життя сьогодні, і в жодному разі не переносіть це рішення на завтра, бо завтра — лише припущення.
