КІНЕЦЬ ЕПОХИ БРЕНДА: чому багатим та стильним ніхто не вірить
Згенеровано за допомогою ШІ / bing.com
«Батальйон Монако» став в українців популярним мемом. Причини, з яких громадян країни, що воює, дратує статусне споживання, цілком зрозумілі. Але чому у мирний час стильно одягнених людей на дорогих машинах та яхтах суспільство вважає запеклими егоїстами, яким у жодному разі не можна довіряти? Адже є ситуації, коли довіра та співпраця набагато важливіші, ніж демонстрація особистої успішності.
ГЛИБИННИЙ СТРАХ БУТИ ВІДТОРГНЕНИМ
Людям властиво демонструвати, що вони є «найкращою версією себе», навіть якщо це не так. Винний у всьому статевий відбір — представники тваринного світу, аби бути привабливими в очах потенційного статевого партнера, демонструють свої найкращі якості: найяскравіше оперення, найбільші роги, здатність вити сімейне гніздечко та виховувати потомство.
Не усвідомлюючи те, що в основі нашої поведінки лежить банальна біологія, ми викладаємо в соціальних мережах фото, які покликані довести наш високий соціальний статус. Ми хочемо здаватися багатшими, молодшими, красивішими, розумнішими, сильнішими, щедрішими, талановитішими, патріотичнішими…
Нам важливо подобатися, важливо, щоби нас приймали, щоби нам симпатизували. А для цього слід надати оточуючим відповідні аргументи. Чому вони мають нами зацікавитись? Чому вони мають нас любити?
Друга причина, окрім статевого відбору, — це приналежність до соціальної групи. Поодинці первісна людина, та часто й сучасна теж, не виживає. У доісторичні часи вигнання за межі племені стародавніх мисливців та збирачів з якоїсь причини — це неминуча смерть. Тому доводити, що твої компетенції унікальні, що ти чимось корисний, незамінний або, як мінімум, цікавий іншим членам колективу, — це прояв інстинкту самозбереження.
Намагаючись публічно демонструвати високий соціальний статус і перебільшувати свої переваги, ми боремося з глибинними страхами — страхом смерті, самотністю, побоюванням бути знедоленим.
СТАТУС ВБИВАЄ ДОВІРА
Підсвідома установка, що нас, імовірніше за все, не полюблять «безумовно», просто за те, якими ми є насправді, штовхає нас виставляти статусні речі напоказ, наприклад, хвалячись ними в соціальних мережах. Новий автомобіль, «божественної» краси тіло, дороге вбрання, поїздка на престижний курорт, діти в елітному вузі — багато що може бути доказом, ніби ми значно бажаніші для партнера та суспільства, ніж середньостатистична «нормальна» людина.
Проте така демонстрація може бути далеко не невинною. Справа не тільки в заздрості «звичайної» людини до статусу «незвичайної», а й у довірі. Середньостатистична людина не схильна довіряти особам із соціальним статусом, котрий вона сприймає як вищий у порівнянні зі своїм. Американське видання Journal of Personality and Social Psychology опублікувало підсумки дослідження, завершеного 2022 року, в якому взяло участь 2800 респондентів.
Серед іншого воно з’ясувало, що люди набагато охочіше вступають у кооперацію зі скромними людьми, які не прагнуть підкреслювати свій соціальний статус — матеріальне становище, освіту та місце у суспільстві. Ті, хто хвалиться статусними речами, викликають менше довіри, котра, як відомо, є найважливішим соціальним капіталом.
Можливо, саме тому світові релігії закликали обмежувати споживання та не прив’язуватися до речей, щоби підтримувати в суспільстві оптимальний рівень довіри і соціальних зв’язків. Колективний розум схильний підозрювати будь-якого «вискочку» у відсутності емпатії та схильності до егоїзму.
«Будь простіше — і до тебе потягнуться люди», — якщо ви не скористаєтеся порадою, викладеною в цій приказці, то свідомо будете сприйняті як людина, що не здатна пожертвувати своїми егоїстичними інтересами заради загального блага.
БРЕНД — СИНОНІМ ЕГОЇЗМУ?
Шалена Срна з Університету Мічигану в Анн-Арбор провела експеримент зі студентами цього навчального закладу, залучаючи їх до різноманітних вигаданих сценаріїв. У тому числі й до класичного експерименту під назвою «дилема ув’язненого»: дві людини, перебуваючи в ізоляції, повинні вирішити, довіряти одна одній або піклуватися виключно про власну вигоду.
Срна виявила: що активніше учасники експерименту демонстрували соціальний статус, то їхні напарники були менш схильні співпрацювати з ними. У наступному експерименті, де студентам було запропоновано оцінити інших на підставі їхніх профілів у соціальних мережах, Срна з’ясувала, що багатство сприймається практично як синонім егоїзму.
Таких людей більшість учасників експерименту вважали непридатними до роботи у команді. Вони були переконані: ті, хто схильний до співпраці, не носитимуть брендовий одяг Prada або Gucci. Взагалі, невипадково брендовий одяг у сучасної молоді дедалі більше не в тренді.
Принаймні, у публічному просторі його використання як маркера соціального статусу стає дедалі недоречнішим. Але де ж тоді, запитаєте ви, носити сукню від Gucci — невже тільки за зачиненими дверима? Який у цьому сенс?
У будь-якому випадку ваша самопрезентація має враховувати подібні тренди. Інакше ваш звіт про подорож на Мальдіви в Instagram може створити враження, що ви егоїстичні і не дуже турбуєтеся про потреби інших. Це притаманно навіть для спокійного, мирного часу.
Чи варто дивуватися тому обуренню, яке українці обрушують на «брендованих» співвітчизників, котрі постили під час війни фото з екзотичних курортів та ресторанів європейських столиць?
ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КОНТЕКСТУ…
У сучасному світі, де стрімко стираються межі між «бути» і «здаватися», репутаційні недоліки демонстративного споживання можуть значно перевершувати його переваги. Фахівці в галузі HR, які займаються підбором кадрів для корпорацій, недаремно аналізують соцмережі.
Покажи мені свій профіль в Instagram, і я скажу, хто ти! У всякому разі, визначу з великою ймовірністю, чи годишся ти для роботи в команді! Тому у пошуках роботи та однодумців пам’ятайте, що публічним іміджем можна й потрібно керувати.
Демонструючи просоціальність і — ширше — будь-яку готовність до співпраці та гри в команді, не варто наголошувати на своєму статусі. Проте для тих, хто категорично не бажає відмовлятися від демонстрації статусного споживання, є й хороша новина.
Згідно з дослідженнями, існують контексти, де ваші статусні речі можуть забезпечити певні переваги. Наприклад, в умовах змагального, конкурентного середовища люди з більшою ймовірністю віддадуть перевагу саме тому, хто відкрито та підкреслено демонстрував свій статус. І в цьому, виходить, ми також мало чим відрізняємося від тварин…
