НЕТРИВІАЛЬНЕ РІШЕННЯ: як отримати можливість будувати хмарочоси
Эмпайр-стейт-білдінг. Джерело: thetimes
УВАГА — ПИТАННЯ!
Ліфти винайшли ще в давнину, але для перевезення людей застосовували рідко і неохоче.
Так було до середини XIX століття, доки не зробили важливий винахід, що дозволив застосовувати ліфти ширше та частіше.
Який?
Відповідь — трохи пізніше.
ЛІФТ ДЛЯ ФАРАОНІВ
Як і багато чого у світі, ліфт винайшли, ймовірніше за все, у Стародавньому Єгипті. Перші ліфти були найпростішими — колесо з жолобом, лебідка з барабаном, мотузка, до якої прив’язували ємність із вантажем. Крутили барабан, ясна річ, люди, а перевозили, ясна річ, каміння.
Характеристики цього ліфта наводяться у різних джерелах: час створення — приблизно 2600 до н. е., вага вантажу — до 91 кг, висота підйому — до 150 метрів.
Звідки такі цифри, більш-менш зрозуміло: близько 2600 року почали будувати піраміду Хеопса, висота якої якраз і була трохи менше 150 метрів. А 91 кілограм — якраз приблизно 3 таланти, міра ваги, яка трохи різнилась у різних містах, але скрізь близько 30 кілограмів.
ЛІФТ ДЛЯ ПАТРИЦІЇВ
Римський «батько архітектури» Вітрувій у своїй фундаментальній десятитомній праці згадував, що ліфти винайшли досить давно, ще під час Пунічних воєн, і використовували для доставки їжі з кухні до їдальні, розташованої на другому поверсі.
Автором подібної конструкції він називав великого Архімеда, авторитет якого у римлян був такий високий, що йому можна було приписати будь-що — ніхто не здивується.
Якщо пристрої, подібні до ліфта, описані в книгах Вітрувія, отже, ліфти повинні бути і в Римі. І справді, при розкопках засипаного попелом Везувію Геркуланума подібні механізми знайшли в деяких будинках.
Більше того, вивчаючи Колізей, знайшли у ньому залишки величезних ліфтів, за допомогою яких на арену піднімали учасників боїв — гладіаторів та диких звірів.
Глядачі ж забиралися на високі трибуни Колізею своїми ніжками, десятками і сотнями щаблів — вони таких ліфтів не шанували. Цікаво, чому? Із джерелом енергії для роботи ліфта проблем не було — рабів вистачало.
БЕЗ ЛІФТІВ НАСТАЛО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Як зруйнували Римську імперію, так і всі ліфти переламали — ступінь цієї цивілізаційної катастрофи ми недооцінюємо.
Щось збереглося хіба що на периферії, скажімо, у знаменитому монастирі святої Катерини в Єгипті. У ньому, заради безпеки, воріт у стіні не було, а тих, хто прибував туди, піднімали в вербовому кошику на стіну.
А наново корисну ідею почали освоювати лише на найвищому рівні — лише серед королів і лише заради кохання.
ЛІФТ ДЛЯ МОНАРХІВ

Що за квітка запашних прерій був Людовік XV — начебто всім і так відомо. Коли я десь прочитав, що маршала де Рішельє, діда нашого одеського Дюка, звинувачували в поганому впливі на мораль короля Людовіка XV, то просто уявити не міг, що треба зробити, аби на таке диво природи погано вплинути — сирих людей їсти, чи що?
Проте якогось політесу при дворі доводилося дотримуватися навіть королю. І для того щоб не надто помітно доставляти своє чергове кохання просто в особисті апартаменти, він, уявіть собі, сам винайшов ліфт — принаймні, один із його різновидів.
Дама заходила в потаємну кабінку і смикала за сонетку, невидимий здоровезний слуга в кімнатці поряд заходився крутити барабан, і чарівниця підносилася до райського блаженства. Який гуманий і корисний винахід зробив король!
А слуги Петра I використовували ліфти не заради перелюбу, а заради іншого смертного гріха — обжерливості. Мінімум у двох садибах Петра, у Кускові та Царському Селі, спеціальні ліфти піднімали таці зі стравами на поверх вище, де їх і сервірували для Його Величності.
Складніший ліфт сконструював для Катерини II відомий механік Кулібін — його крісло являло собою щось на кшталт гігантської гайки, яку дужі слуги нагвинчували на стовп-гвинт, піднімаючи на поверх імператрицю, оскільки в неї вже відчутно боліли ніжки.
ЛІФТИ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
Тим часом з’явилася можливість рухати такі махини не лише м’язової силою. Це було на часі — промислова революція викликала потребу у глибоких шахтах. Ось у них і почали спускати-піднімати на роботу та з роботи чергові зміни, та й здобуту ними руду, спеціальними підйомниками, які приводила в дію парова машина.
Конкуренцію їм невдовзі склали гідравлічні ліфти, що приводяться в рух силою тиску води. 1849 року такий ліфт змонтували в одному з англійських готелів.
Але ні пара, ні гідравліка не просунули ліфти в масове житлове будівництво, хоча якраз у другій половині XIX століття в містах масами почали будувати багатоповерхові будівлі. І причиною були навіть не технічні проблеми. Все простіше — ліфти були небезпечними.
Поки все працює, ліф виконує свою функцію, піднімає та опускає. А якщо щось поламається? Скажімо, обірветься канат, який і піднімає ліфт нагору… Пасажир у кабіні впаде і кісточок не збере!
Більше того, ця небезпека не була суто теоретичною — ліфти реально падали, часом забираючи з собою життя людей, які їм довірилися. Робітникам, котрим під час служби постійно потрібно було користуватися ліфтом, доводилося платити подвійну зарплату — за ризик!
Тож умовити людей оселитися в будинку, в якому на їхній поверх доводилося б добиратися таким ліфтом, було практично безнадійним.
ЧЕРГОВИЙ САМОУК
Цю загрозу зміг усунути американець Еліша Грейвс Отіс. Іноді його називають винахідником ліфта — ви вже побачили, що це не так. Але використовувати у досить широких масштабах ліфт стало можливим лише після того, як він зробив свій винахід.

Він був останньою, шостою дитиною небагатого фермера. Систематичної освіти не отримав ніякої, до кінця життя, наприклад, так і не навчився креслити, і насилу примудрявся в майбутньому оформляти документи для Патентного бюро.
Рано одружився, намагався налагодити власний бізнес, проте нічого не вийшло — крім іншого, через його слабке здоров’я. Знайшов роботу на фабриці, що виробляє ліжка, зробив там винахід, що збільшує продуктивність його праці вчетверо, отримав премію 500 доларів. Нормальний американський самоук — там таких багато трималося.
На новій роботі, займаючись перебудовою старого деревообробного заводу, він зіткнувся з проблемою безпеки підйомників, що використовуються при цьому. Замінити їх не було чим — треба було щось робити з ними самими.
І Отіс зміг запропонувати правильне рішення, що підвищує безпеку ліфтів.
УВАГА — ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ!
Якщо ліфт уже почав падати, що робити, аби він не розбився? Ловити його, звісно! От Отіс і вигадав уловлювачі ліфта.
Якщо мотузка рветься, натяг її слабшає, пружина, що вивільнилася, включає спеціальний пристрій, який гальмує шестірні, що котяться по зубчастих рейках, і ліфт надійно зупиняється!
РЕКЛАМА — ДВИГУН ТОРГІВЛІ
Отіс наважився завести власний бізнес із виробництва безпечних ліфтів. Справа йшла не дуже. За перший рік роботи він продав лише три ліфти, причому за один з них йому заплатили по бартеру — гарматами, які довелося перепродувати із труднощами.
Як будь-який нормальний американський самоук, він розумів, що один із шляхів до успіху — реклама. З’явилися плакати:
Дванадцятеро людей загинули в цьому місті протягом чотирьох років у звичайних ліфтах, але жоден не загинув, використовуючи ліфти компанії «Отіс»
Допомагало погано — жоден з тих, хто читав про аварію ліфтів, ще жодного разу не загинув і до серця це не брав.
Потрібна була нова проривна рекламна ідея. І Отіс зміг її знайти. Саме в цей час у Нью-Йорку в Кристал-Паласі відбувся Всесвітній торговий ярмарок — престижний та помітний захід. Потрібно було ще постаратися, щоби тебе туди взяли! Але рекламне шоу Отіса визнали досить цікавим.
Проходило воно так: сам Отіс ставав на платформу свого ліфта, заставленого чималою кількістю різних вантажів, і повільно піднімався на десятиметрову висоту (приблизно третій поверх). Отіс розповідав про ліфт, усі його слухали… і тут його помічник перерубував сокирою канат ліфта!

Під крики публіки платформа з самим Отісом летіла вниз, пролітала… кілька сантиметрів і намертво зупинялася, затримана уловлювачами! Публіка, що прийшла до тями, негайно включалася у процес, який років 80 тому називали «сарафанним радіо», а в XXI столітті — вірусним маркетингом, і слух про нього пішов по всій Америці…
За другий рік він уже продав 7 ліфтів, за третій — 15, та й надалі продажі зростали приблизно такими ж темпами.
ДАЛІ СКРІЗЬ
Заодно Отіс почав докорінно вирішувати одне з найважливіших для масового впровадження ліфтів питання, відразу відмовившись і від парової машини, і від гідравліки, — 1861 року він запатентував ліфт з електричним двигуном. Незабаром після цього ліфти інших конструкцій померли природною смертю, або обмежилися спецзастосуванням, як гідравліка.

На жаль, сам Еліша Отіс цього не побачив — у квітні 1861 року, зовсім трохи не доживши до свого 50-річчя, а заразом і до початку Громадянської війни він помер від дифтериту. Фірма перейшла до його синів, які виявилися кращими бізнесменами, ніж він, та заклали основи бізнес-імперії світового масштабу.
Будівництво хмарочосів без масових, надійних і безпечних ліфтів, що почалося наприкінці XIX століття, було б немислиме. На Емпайр-стейт-білдинг та багатьох інших знаменитих висотках встановлені саме ліфти Отіса.
Трохи пізніше компанія «Отіс» придбала у Чарльза Сібергера патент на ступінчастий ескалатор і стала практичним монополістом із перевезення всього людства з одного поверху на інший.
І зараз це найбільша у світі фірма з виробництва ліфтів, відділення якої є у багатьох країнах. Впевнений, що ви кудись їздили ліфтом «Отіс», де він зроблений, це інше питання, але можете їздити і не боятися. Вони не падають.

КРІМ УСЬОГО ІНШОГО
Зробити великий винахід — це ще далеко не все. Іноді для його запуску потрібно зробити невелике вдосконалення, яке в результаті виявляється не менш великим винаходом.
Якщо ти не розповіси яскраво і цікаво навіть про дуже талановиту роботу — про неї ніхто й не дізнається. А навіщо вона тоді?
Освіта — річ потрібна та корисна. Проте в комплекті з мізками вона ще цінніша. Врахуйте, що мізки без освіти зберігають цінність, але не навпаки!
Іноді простіше швидко усунути наслідки якоїсь бяки, ніж геть ліквідувати її можливість.
Транспортом, яким щодня здійснює поїздки найбільша кількість людей, у більшості країн є саме ліфт. Так вийшло.
При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter