Rodney Smith. Gary and Henry Chasing Butterfly, 1996 / thephotogallery.se
Підліткова дружба має вирішальне значення для здоров’я і соціального благополуччя людини в процесі її становлення та в дорослому житті. Про це свідчать останні наукові дані, опубліковані в журналі Frontiers in Developmental Psychology.
ДРУЗІ КОРИСНІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я
Наша потреба дружити пов’язана з хімією мозку. Спілкування з друзями сприяє виробленню нейромедіаторів — окситоцину, серотоніну і дофаміну. Перший відповідає за почуття прихильності, другий — за отримання задоволення, третій — за настрій.
Мозок стимулює дружелюбність, підвищуючи рівень «кайфу», знижуючи при цьому ризик розвитку серцево-судинних захворювань і депресії. Цікаво, що в цьому ми дуже схожі з нашими далекими родичами — приматами. Вони так само хочуть і вміють дружити. Зважаючи на все, ця навичка є важливим фактором природного відбору.
Журнал Frontiers in Microbiology опублікував дані дослідження, які свідчать про те, що у макак-резусів бактерії можуть передаватися соціально й через вісь «кишківник-мозок» впливати на еволюцію виду. Менш товариські та доброзичливі мавпи мають менш різноманітний мікробіом, вони більше хворіють, частіше зазнают стресу та раніше помирають.
БАЖАНО — НЕ МЕНШЕ НІЖ ШІСТЬ!
Як вищий примат, людина — істота колективна. Щоб завести друзів, ми витрачаємо чималу кількість енергії та зусиль. Згідно зі статистикою, побудова близьких стосунків забирає в нас у середньому приблизно 200 годин. Дружба для нашого виду є маркером соціального та фізичного благополуччя. А будь-яка соціальна ізоляція, навпаки, — маркер соціальної неуспішності, хвороб і передчасної смерті.
Популярний принцип «краще менше, але краще» з друзями не працює, навіть якщо ми переконані в зворотному. Насправді, що більше друзів у людини, то кращий її психічний і фізичний стан. Звісно, оптимальну кількість товаришів визначити не так просто, тут усе індивідуально.
Однак ще дослідження 2020 року показали, що ті, у кого від 6 друзів і більше, мають упродовж усього життя краще здоров’я, ніж ті, у кого їх менше ніж 6. Щоправда, тут ідеться про те, що зазвичай мається на увазі під поняттям «справжня дружба». Велику роль відіграє не лише кількість, а й якість нашого близького оточення.
СЛУХАЙ СВІЙ МОЗОК — ДРУЖИ ПО-СПРАВЖНЬОМУ!
За даними журналу PLOS One, із приблизно 50% друзів наша симпатія не взаємна. Неважливо, усвідомлюєте ви цю проблему чи ні, — хімія мозку все одно відреагує на ці двоїсті почуття відчуттям дискомфорту й неблагополуччя.
Визначити несправжнього друга не надто складно — навіть за дуже інтенсивного, щоденного спілкування він ніколи не буде щиро радіти вашим успіхам.
З віком таких друзів нам заводити дедалі складніше. Після 20–25 років, згідно з дослідженнями Оксфордського університету, коло нашого спілкування істотно звужується, що загалом вважається психологічною нормою.
Передбачається, що з віком людина мудрішає, стає більш перебірливою та багато чого починає оцінювати по-іншому. Утім, і тут усе індивідуально. Більш сприйнятливі до дофаміну інтроверти сильніше втомлюються від спілкування, ніж екстраверти, мозок яких виробляє дофаміни в більшій кількості.
ВСІ ТОВАРИШУЮТЬ ПО-РІЗНОМУ
По-різному товаришують і в різних країнах світу. Мічиганський університет для вивчення впливу соціокультурних чинників на дружбу залучив до участі в дослідженні 323 200 осіб із 99 країн.
Вони виявили дещо спільне для всіх культур. Скрізь дружба компенсувала негативні соціальні наслідки низького рівня освіти. Скрізь жінки цінували дружбу більше, ніж чоловіки, і краще, ніж вони, вміли отримувати від неї користь. Скрізь літні люди, які вважали дружбу непорушною цінністю, почувалися щасливішими.
Цікаво, що індивідуалістські та колективістські культури дружбу цінують, але роблять це по-різному. У перших соціальне та фізичне благополуччя більше корелює саме з дружбою, у других — із родинними зв’язками.
ПЕРШИЙ ДОСВІД МОЖЕ ВИЗНАЧИТИ ДОЛЮ!
На думку Емілі Шах з Університету Арканзаса, авторки статті у Frontiers in Developmental Psychology, вирішальне значення для нашого соціального розвитку мають підліткові роки, коли формуються дружні зв’язки.
Досліджуючи групу зі 184 американських школярів, науковці з’ясували, що в 13–14 років для людей стає важливим соціальне прийняття, а з 17–18 років — близьке коло друзів. Далі вчені зустрілися з учасниками експерименту, коли їм виповнилося 28–30 років, щоб запитати їх про фізичне та психічне здоров’я, задоволеність роботою, невпевненість у собі, досвід агресії тощо.
У результаті дослідники дійшли одностайного висновку: від якості дружніх стосунків людини в підлітковому віці залежать її здоров’я і благополуччя в дорослому житті.
Дружба дає молоді один із перших досвідів інтимних стосунків за обопільною згодою. Тому вона закладає фундамент для подальшого розвитку соціальних зв’язків, реакцій на стресові переходи, стосунків у сім’ї та з колегами по роботі.
Оригінальне дослідження:
- Friendships, Subjective Age, and Life Satisfaction of Women in Midlife
- Are You Your Friends’ Friend? Poor Perception of Friendship Ties Limits the Ability to Promote Behavioral Change
- Having good friendships may make for a healthier gut microbiome
- Adolescent close friendships, self-perceived social acceptance, and peer-rated likeability as predictors of wellbeing in young adulthood
