СВІТ НА ПОРОЗІ НОВИХ ПАНДЕМІЙ: мутація вірусів, якими обмінюються тварини й люди
Джерело фото: health.com
Якщо ви гадаєте, що історія з епідемією коронавірусу щасливо завершилася, то ви помиляєтеся. Доти, доки на нашій планеті житимуть тварини, нашу цивілізацію стрясатимуть пандемії. Причому, як показав у своєму бестселері «Рушниці, мікроби, сталь» пулітцерівський лауреат Джаред Даймонд, вони геть не завжди завдають людству шкоди. І навіть можуть давати поштовх цивілізаційному розвитку.
Люди і тварини тисячоліттями обмінюються вірусами, які мутують в їхніх організмах, виплескуючись у світ страшними епідеміями. Процес цей не зупинити, але його можна вивчити і постаратися контролювати. Саме це й намагаються зараз робити вчені.
У КАЖАНІВ Є КОНКУРЕНТИ
Якщо відкинути конспірологію, то коронавірус, найімовірніше, перейшов до нас від диких або домашніх тварин. Історія епідемій свідчить про те, що нічого дивного в цьому немає. Причому кажани — не єдиний претендент на те, щоб бути джерелом коронавірусу. Звичайно, як ссавці, що можуть літати, ці звірята багато в чому унікальні.
1400 різновидів кажанів мають фантастичний імунітет. Окрім сказу, вони не схильні до жодних вірусних захворювань. Для самих мишей це добре, а ось для інших — не дуже, оскільки стійкість до вірусів робить їх особливо небезпечними переносниками найрізноманітніших патогенів. Але наука практично на самому початку пандемії засумнівалася в монополії кажанів на заразність.
Скажімо, коронавірус міг запросто потрапити до людини від схожого на броненосця червонокнижного звірка панголіна. Рознощиками атипової пневмонії виявилися цивети, ссавці, які мешкають на пальмах. Знайшовся він у кішок, собак, верблюдів і норок, яких розводять на фермах. З цими тваринами постійно контактують люди, які могли легко від них заразитися.
У випадку з верблюдами деякі дослідники висували теорію, що їх міг інфікувати коронавірусом мішкокрил — різновид кажана, який мешкає на Близькому Сході. Але це всього лише теорія, ніхто навіть приблизно не зміг описати механізм, за яким це могло статися. А ось звідки, наприклад, «корона» могла взятися у левів?
КОРОНАВІРУС У ДИКІЙ ПРИРОДІ
Епідемії минулого й сьогодення, як і раніше, сповнені загадок… Поки що знання науковців про те, як COVID передається від одних тварин іншим та впливає на дику природу, обмежені. На самому початку пандемії вірус було виявлено у понад 50 видів тварин, але більшість із них були домашніми: кішки, собаки, тхори, хом’яки, мешканці зоопарків і ферм. Хоча поодинокі повідомлення про зараження диких тварин надходили вже тоді.
У Франції антитіла виявили в борсуків і лісових куниць. У Бразилії заразилися коаті — ссавці, схожі на єнотів. В Індії — леопарди. У Сенегалі — білі носороги. Причому було зафіксовано випадки передачі COVID як від тварини до людини, так і від людини до тварини.
Наприклад, у Данії та Нідерландах на фермах із розведення норок від цих пухнастих звірків заразилися робітники. У результаті довелося знищити мільйони тварин. У Гонконзі вірус передавався людям від домашніх хом’яків, причому це був раніше невідомий у цьому регіоні різновид.
Вчені вирішили з’ясувати, які види тварин дають змогу вірусу зберігатися й еволюціонувати в нові штами, що можуть загрожувати імунітету людини, не піддаючись діагностиці та лікуванню.
ПАНДЕМІЯ В ОЛЕНІВ
Торік у США стартував масштабний проєкт, мета якого — зрозуміти, як віруси передаються від людей до диких тварин. Щоб з’ясувати, як COVID еволюціонує в організмі-господареві, науковці почали з вивчення популяцій північноамериканських оленів.
Тепер же команда еколога Курта Вандегріфта з Університету штату Пенсільванія та ветеринара Суреша Кучіпуді з Піттсбурзького університету впродовж 2 років має намір зібрати та проаналізувати понад 24 000 зразків, узятих від 58 видів диких тварин. Це допоможе з’ясувати, яку загрозу COVID становить для диких тварин. А також вивчити ризик мутації вірусу в нові штами, здатні викликати новий сплеск епідемії у людей.
Для цього братимуть мазки у найрізноманітніших тварин — лисиць, ведмедів, кроликів, бобрів і лосів, оленів, мулів, койотів, рисей, опосумів, щурів, єнотів, скунсів, землерийок, ласок, білок, полівок, бабаків, бурундуків, дикобразів тощо. Але поки що олені залишаються єдиними тваринами, у популяції яких системно вивчалися випадки зараження COVID.
Ним виявилося інфіковано 36% особин із 360. У них знайшли цілих 3 лінії вірусу, що свідчить про 3 незалежні один від одного епізоди зараження стада. Подальші дослідження в США та Канаді підтвердили високу поширеність вірусу серед понад 30 млн білохвостих оленів, що живуть на схід від Скелястих гір, і в 4 млн оленів-мулів, що живуть на захід. В одній із популяцій Айови інфікованими виявилися 82% тварин.
ЛЮДИ ТА ЗВІРІ: ХТО КОГО ЗАРАЗИВ?
Генетичні дослідження показують, що вірус потрапив до оленів від людей, і передача триває… Щоправда, науковці абсолютно не розуміють, як саме це відбувається. Висуваються найрізноманітніші версії — від годування оленів з рук до контакту з викинутими масками і стічними водами. Але підтвердити їх не вдається. Вандегріфт, наприклад, головними винуватцями вважав мишей. Але дослідження показали, що миші не є проміжним господарем вірусу.
Друга загадка: швидкість поширення вірусу серед оленів. Адже, на відміну від людей, вони не збираються в ресторанах і кінотеатрах. А на відміну від фермерських тварин, мешкають на надто великих просторах — частота їхніх контактів один з одним вкрай невелика. Багато що в поширенні COVID у дикій природі видається вченим по-справжньому загадковим. Безперечно лише одне — загроза для людей від цього меншою не стає.
Від оленів мутований у них вірус якимось чином передається назад людям. Два випадки зараження COVID «оленячого походження» вже було зафіксовано в Массачусетсі, один — у Північній Кароліні та ще один — у Канаді. При цьому незрозуміло, як вірус потрапляє від оленів до людей. Тільки в останньому випадку є свідчення про реальний контакт людини з оленями.
Наразі ці контакти не надто небезпечні — штам вірусу в оленів схожий на той, який поширюється серед людей. Однак, як зазначає Вандегріфт, у тварин є свої власні коронавіруси, які можуть рекомбінувати з SARS-CoV-2. Тож років за 30, продовжуючи жити й розвиватися в оленях, вони можуть стати вельми серйозною загрозою для людства.
ПТАШИНИЙ ГРИП У КОРІВ: ГОТУЄМОСЯ ДО НОВОЇ ПАНДЕМІЇ!
На жаль, COVID — не єдиний вірус, яким обмінюються люди й тварини. У США вчені б’ють на сполох через пташиний грип. Для людини він небезпечний ураженням нервової системи, печінки, нирок, кровотворних органів, можливими порушеннями свідомості. Серед симптомів — висока температура, утруднене дихання, болі в м’язах.
Нині по всій Америці стрімко зростає кількість випадків пташиного грипу серед великої рогатої худоби. Поки що пташиний грип поширюється серед корів у формі порівняно безпечній для людей. Проте імунолог Скотт Хенслі з Пенсільванського університету у Філадельфії каже, що навіть одна непередбачувана деталь може стрімко все змінити.
Високопатогенний пташиний грип H5N1 наразі виявлено у 145 стад великої рогатої худоби. Ним уже заражені й 4 сільськогосподарських робітники, тому шанси придушити спалах вірусологи оцінюють не надто оптимістично. Адже, напевно, випадків передачі вірусу від корів до людей набагато більше, просто їх переважна більшість не фіксується статистикою.
Є, щоправда, й відносно хороша новина: достеменно відомо, як відбувається зараження пташиним грипом у корів — через недостатньо чисте доїльне обладнання. Тісний і регулярний контакт людей із коровами може запустити передачу вірусу повітряно-крапельним шляхом та легко спровокувати пандемію. Єдиний спосіб їй запобігти — вакцинація.
ВАКЦИНАЦІЯ: ЗНОВУ АЖІОТАЖНИЙ ПОПИТ?
У травні поточного року Всесвітня організація охорони здоров’я оприлюднила список вакцин, які є ефективними проти H5N1, що циркулює серед великої рогатої худоби. Готуючись до епідемії, Єврокомісія та Міністерство охорони здоров’я США вже розпочали їх масову закупівлю. Під час вакцинації особливу увагу рекомендується приділяти працівникам звіро- та птахоферм.
Основна проблема вакцинації — часовий фактор. Доступні нині вакцини засновані на інактивованих штамах вірусів, вирощених у курячих яйцях. Вони дешеві, але їхнє виробництво є досить тривалим. Однак науковці вже розробляють вакцини нового покоління — з використанням технології мРНК. Вони будуть дорожчими, але швидшими у виробництві та ефективнішими. Нова вакцина вже проходить випробування на тхорах.
Вивчаються також можливості вакцинації великої рогатої худоби. Основна складність тут у тому, що вірус знаходить притулок у молочних залозах та епітеліальних клітинах вимені, де викликати захисну імунну відповідь нелегко.
Крім того, існує побоювання, що вакцини можуть зробити неявними симптоми у досі заразних тварин, а це збільшить ризик для людей. Цікаво, що до спалаху в США дослідники навіть не підозрювали, що велика рогата худоба може бути інфікована пташиним грипом.
Оригінальне дослідження:
