ТРИ НАУКОВІ «АККОРДИ»: як зміни у світовій політиці вплинуть на науку
Photo by Rafael Ishkhanyan on Unsplash
Радикальні зміни в галузі контролю за кліматом, штучного інтелекту та охорони здоров’я. Це лише невелика частка з того, чим була стурбована наукова спільнота напередодні президентських виборів 2024 року в США. З обранням президентом Дональда Трампа стало очевидно, що зміни можуть торкнутися не тільки сфери економіки та геополітики, а й усієї світової науки. Обраний президент швидко призначив довірених осіб, які займатимуться питаннями ШІ, але рішення щодо інших сфер науки залишаються незрозумілими… У «трампістських» наукових трендах спробувала розібратися редакція міжнародного наукового журналу Nature.
ТРАМП НАРЕШТІ ЗАЦІКАВИВСЯ НАУКОЮ
Перше президентство Дональда Трампа тривало з 2017 по 2021 рік. До необхідності приділяти особливу увагу питанням розвитку науки і технологій він дійшов не одразу: понад половину першого президентського терміну у Трампа не було навіть офіційного наукового радника. Однак друга його каденція обіцяє бути геть іншою.
Ще до інавгурації 20 січня 2025 року, готуючись повторно зайняти Овальний кабінет у Білому домі, Трамп назвав прізвища трьох кандидатів на ключові посади наукових консультантів. Деякі експерти вважають, що це свідчить про зростаючий інтерес нового президента до науки і технологій. Однак залишається багато невизначеності щодо того, як радники формуватимуть американську науку.
НАУКОВА ТРІЙЦЯ ТРАМПА
Якщо Сенат США затвердить його кандидатуру, то Департамент науково-технічної політики Білого дому (OSTP), який координує наукову політику в уряді США, очолить Майкл Краціос. Він також стане радником президента з науки.
У нинішньому оточенні Трампа ця людина зовсім не випадкова. Він обіймав посаду головного технологічного директора під час першого терміну Трампа. Другий кандидат у наукові радники — Девід Сакс, технологічний інвестор, якого називають «царем ШІ та криптовалют» нової адміністрації. Сакс стане головою Ради консультантів президента з науки і технологій (PCAST).
Третій кандидат теж пов’язаний зі світом штучного інтелекту і теж не випадковий. Робототехнік Лінн Паркер керувала роботами, пов’язаними з ШІ, під час першого правління Трампа. На нову посаду вона була призначена як член команди Краціоса та Сакса.
ТРАМП АНОНСУВАВ «ЗОЛОТУ ДОБУ» НАУКИ
Вочевидь, усі три призначення свідчать про те, що Трамп і його адміністрація вважають розвиток технологій ШІ пріоритетом своєї політики в галузі науки. На своїй соціальній платформі Truth Social обраний президент заявив, що команда його наукових консультантів «сприятиме науковим проривам, забезпечить технологічне домінування Америки і відкриє «золоту добу» американських інновацій!» Журнал Nature поцікавився, що думають із цього приводу різні фахівці в галузі наукової політики. Ми спробуємо узагальнити думки, висловлені експертами в інтерв’ю цьому науковому виданню.
ЯК БУЛО ДО ТРАМПА?
Наукові радники президента США справді можуть мати потужний вплив на політику. Джон Голдрен — один із прикладів, який часто наводять науковці. Цей фізик був радником президента з науки і головою OSTP під час президентства Барака Обами. Відбитки його пальців можна побачити на всіх документах щодо кліматичної політики Білого дому в 2009–2017 роках.
Статус «помічника президента» забезпечував Холдрену прямий доступ до президента, що істотно збільшило його вплив. Зважаючи на все, його «наукове консультування» виходило за рамки просто присутності в кімнаті, коли ухвалювали найважливіші рішення. Трамп наслідував приклад Обами не відразу. Першим науковим радником Трампа став метеоролог Кельвін Дрогемаєр.
ВІД «АНТИНАУКОВОСТІ» — ДО «СВІТЛОЇ ПЛЯМИ»!
Щоправда, сталося це не відразу, а лише через два роки після початку першого президентства. При цьому він не отримав призначення, аналогічного призначенню Голдрена. І це істотно обмежило його вплив на політику. У той час багато дослідників критикували політику Трампа в галузі науки, вважаючи його рішення з цілої низки питань антинауковими.
Зокрема, під час пандемії COVID-19 Трамп применшував небезпеку коронавірусу й обмежував участь урядових дослідників в антиковідних заходах. Проте за другого президентського терміну Трамп виправив цю «помилку», Краціос стане таким самим впливовим «помічником президента», як Холдрен за Обами.
Звісно, Краціос усе-таки більше технар, аніж учений, але вважається, що він непогано знається на науці і в цьому сенсі є «світлою плямою» нової адміністрації.
ЯК ДЕРЖАВА «ПРОСУВАЄ» НАУКУ
Наукова експертиза в уряді США розподілена по багатьох агентствах. OSTP — це орган, який допомагає координувати їх усі. Він руйнує бюрократичні перепони між ними з метою організації широких наукових проєктів. Прикладом може слугувати ініціатива BRAIN з картування людського мозку.
До розв’язання цього масштабного завдання було залучено не тільки представників кількох агентств, а й американської промисловості. Приблизно таку саму роль виконує й PCAST, який зазвичай складається з представників академічних кіл і промисловості.
Ця Рада готує звіти, які спрямовують наукову політику США в найрізноманітніших галузях: від модернізації пожежогасіння до впливу нанотехнологій. Під час першого терміну Трампа PCAST був не надто затребуваний. Однак тепер експерти звертають увагу, що саме склад PCAST стане показником того, на яких напрямках наукової політики Трамп зосередиться цього разу.
ШІ — ТАК! ЕМБРІОНАМ І КЛІМАТУ — НІ!
Під час першої каденції Трампа його підхід до наукової політики радикально відрізнявся від підходу попередньої адміністрації. Зокрема, було запроваджено обмеження на дослідження ембріональних тканин і згорталися зусилля щодо боротьби зі зміною клімату. У період другого терміну від Трампа експерти очікують аналогічних дій.
Що ж стосується ШІ, то і в цій сфері Трамп також планує скасувати укази Байдена, який виступав «за безпеку й справедливість» у розвитку технологій. Трамп неодноразово заявляв, що політика його попередника «перешкоджає інноваціям» і «нав’язує радикальні ліві ідеї».
Нова адміністрація не просто дає штучному інтелекту «зелене світло». У своєму інтерв’ю Краціос розповів про необхідність забезпечити довгострокове лідерство Сполучених Штатів у галузі ШІ. Тому в розробці стандартних тестів для оцінювання великих мовних моделей провідна роль буде відведена саме науковим агентствам країни.
ТРАМП ПРОТИ КРАДІЖКИ ІДЕЙ І ТЕХНОЛОГІЙ
Експерти вважають, що однією з головних проблем у сфері наукової політики за Трампа стане науково-дослідна співпраця з іншими країнами. Особливо з Китаєм, відносини з яким можуть стати ще більш напруженими. Не будемо забувати, що ще під час першого терміну Трампа було ухвалено низку заходів для запобігання «запозиченню» Китаєм американських досліджень.
Ініціатива викликала критику, оскільки нагадувала своєрідне полювання на відьом: було заарештовано кілька американських дослідників, переважно китайського походження. Адміністрація Байдена закрила цю програму через її расову упередженість. Але цілком можливо, тепер її буде відкрито повторно. Імовірно, за Трампа можуть бути порушені питання про в’їзд іноземних студентів і вчених, а також видачі віз H-1B для кваліфікованих іноземних працівників.
Під час першого терміну Трампа безпека експериментів була пріоритетом для Дрогемаєра і OSTP. Вони розробили навіть спеціальне керівництво для американських дослідників, які мали зв’язки з іноземними науковцями. У ньому йшлося, яку інформацію їм не можна розкривати задля захисту від конфлікту інтересів.
ЗАСТОСОВНЕ НА ПРАКТИЦІ? ФІНАНСУЄМО!
Утім, наукова «залізна завіса» Америці все ж не загрожує. Оскільки це не вигідно американській економіці. Насамперед найближчому сподвижнику Трампа — підприємцю-мільярдеру Ілону Маску, чиї компанії наймають власників віз H-1B. Схоже, він і підштовхнув Трампа підтримати ці візи.
Водночас відомо, що Маск і біотехнологічний підприємець Вівек Рамасвамі призначені співголовами консультативного органу, націленого на скорочення держвитрат. Вони вже запропонували знизити їх на 2 трильйони доларів.
Експерти побоюються, що якщо це станеться, то фінансування фундаментальних досліджень, які не мають негайного практичного застосування, може опинитися під загрозою. У минулому республіканці були схильні підтримувати фундаментальну науку, але хто знає, раптом «практичний» Трамп вирішить порушити цю традицію?
Однак у США президентські ініціативи не завжди трансформуються в реальну політику. Наприклад, коли під час першого терміну Трампа Конгрес відхилив його пропозицію про скорочення наукових бюджетів, федеральні видатки на дослідження зросли в підсумку приблизно на 10%.
Оригінальне дослідження:
