Аллан Хобсон і Роберт МакКарлі — американські психіатри, засновники наукової теорії сновидінь / wikipedia.org
Про свої пророчі сни людству повідало чимало геніїв: Авраам Лінкольн і Альберт Ейнштейн, Редьярд Кіплінг і Марк Твен… Ще Арістотель у трактаті «Про пророцтва уві сні» оголосив віщий сон даром богів. З того часу десятки тисяч людей розповіли світові про цей дар. Впевнені, що багато наших читачів теж стикалися з подібним явищем. То що таке віщі сни з погляду науки, і чому їх у жодному разі не варто ігнорувати?
Якщо зможете, не мучте себе питанням
«Як же так може бути?»,
бо інакше ви зайдете в глухий кут,
з якого ще ніхто не вибирався.
Ніхто не знає, як так може бути
Річард Фейнман, фізик, нобелівський лауреат
СКАЖИ, ЯКИЙ ТВІЙ СОН…
Наукова теорія сновидінь вперше з’явилася лише 1977 року в американських психіатрів Аллана Хобсона та Роберта МакКарлі. З того часу сновидецьку активність вчені намагаються обґрунтувати фізіологічно, не вдаючись до містики та міфології.
Сни трактуються як наслідок взаємодії різних відділів мозку. Їх можна вивчати, реєструючи фізіологічні показники під час сну: електричну активність нейронів головного мозку, рух очей, м’язовий тонус, пульс. Але не тільки.
З американської політології в психіатрію перекочував термін «контент-аналіз», за допомогою якого вже понад півстоліття досліджують оповіді, записані зі слів сновидців, — іншого доступу до змісту снів учені не мають. Вивчаючи «текст сну», ця методика дозволяє аналізувати не лише семантику слів, але також характер і структуру сюжету, персонажів, обстановку, діяльність, предмети, відчуття, емоції, сприйняття кольору…
Дуже цікавим є ґендерний аспект сну. Наприклад, встановлено, що жінки бачать сни частіше за чоловіків. Натомість у чоловіків вищий відсоток снів сексуального характеру, причому нерідко із незнайомими людьми. Жінки, навпаки, вважають за краще займатися уві сні сексом із перевіреним, постійним партнером. Чоловіча агресія у снах проявляється частіше в якості дії, а жіноча переважно має словесне оформлення.
ФАНТАЗЕРИ, ЯКІ ДОРОСЛІШАЮТЬ
Є предметом аналізу і фактор часу — сюжет сну може розгортатися у теперішньому чи майбутньому. Власне кажучи, у царині пересказаного або намальованого майбутнього, що наснилося, якраз і «мешкають» віщі сни. Як комплексний психічний феномен сон містить уявлення людини про себе та про світ, організоване в якийсь сюжет, переважно за участю сплячого.
30% всього, що нам сниться, — це відображення повсякденних вражень від подій, розмов, переглянутих кінофільмів — тут все відбувається, як у звичному і зрозумілому нам реальному житті. Інші З0% снів, як показує статистика, виведена на основі контент-аналізу, — чиста фантастика, де можливо все, де не діють закони фізичного світу та порушені причинно-наслідкові зв’язки.
Цікаво, що в міру дорослішання сюжети снів стають менш фантастичними. Діти дорослішають разом зі своїми снами: у 2–4 роки вони бачать переважно безсюжетні, статичні картинки, потім з’являються прості сюжети за участю близьких і лише років у 7–8 діти стають повноцінними учасниками власних сновидінь.
Між 9 та 13 роками сновидецька фантастика виходить на пікові показники. Однак до 13–15 років фантастичні елементи присутні у снах менше половини підлітків, і далі їхній відсоток продовжує знижуватися.
ДО МАЙБУТНЬОГО МОЖНА ДОТОРКНУТИСЯ
Якщо відкинути всі сни про пережиті в минулому події та фантастичні сюжети, то залишиться третя група снів — про майбутнє, про те, що ніколи не відбувалося, але може статися. Причому майбутнє можна не тільки побачити, а й почути, а іноді навіть торкнутися його.
Зорові образи притаманні 100% сновидінь. До 60–70% супроводжуються звуковими ефектами, 8% — вестибулярними і лише 1% — тактильними, нюховими та смаковими відчуттями.
До речі, сліпі від народження не бачать снів, їх сновидіння сповнені звуків та відчуттів. А ось яскраві, кольорові сни сняться лише 25% людей, і в більшості з них діагностують при цьому невротичні розлади.
Поширеним є уявлення про те, що пророкують переважно ті, хто «не при собі». І численні приклади яскравих пророчих видінь нам демонструє історія релігії та культури. Можливо, що саме аномальна інтенсивність переживань, яку відчуває «пророк» уві сні, переконує його у винятковій значущості та пророчій справжності змісту свого кольорового сну.
У будь-якому разі науці відомо, що сни про минулу травмуючу подію, з якою пов’язані емоційні переживання великої сили, котрі повторюються, є свого роду захисним механізмом психіки. Таким чином стресогенні ситуації поступово виводяться з довготривалої пам’яті, примирюючи людину з її травмуючим минулим.
Але що означає така аномальна інтенсивність щодо подій, які ще не відбулися?
ПЕРЕДБАЧЕННЯ З ПОХМІЛЛЯ
Це було у серпні 1883 року. Журналіст The Boston Globe Ед Семсон напився після здачі номера та заснув на редакційному дивані. Вночі його змусив прокинутися від жаху віщий сон: він бачив, як тропічний острів Пралапе і люди, що на ньому живуть, гинуть під час жахливого вибуху. Видіння було настільки реалістичним і так вразило Семсона, що перш ніж піти «підлікуватися», він записав його на папері і залишив на столі з позначкою «важливо!».
Редактор, що прийшов вранці, сприйняв цю записку як повідомлення від телеграфного агентства. Він надрукував його в газеті, а слідом за ним його одразу, не перевіривши достовірність інформації, продублювали видання-конкуренти. І раптом виявилося, що газетярі поспішили — жодного виверження вулкана на жодному острові Пралапі не було. Хоча б тому, що навіть острова з такою назвою не існувало.
Вибухнув скандал. Широка громадськість вимагала покарання для Семсона, який допився, на її думку, до чортиків. Однак несподівано журналіста було реабілітовано — згодом надійшло повідомлення про страшне виверження вулкана Кракатау, деталі якого до дрібниць збігалися з тим, що побачив уві сні Семсон. Більше того, виявилося, що Пралапе — це напівзабуте ім’я Кракатау: так вулканічний острів називався мовою тубільців.
Пояснити такі випадки з погляду науки непросто. Проте деяке пояснення все ж є… Очевидно, що, перебуваючи в певному «зміненому стані», мозок здатний вивудити з підсвідомості досить актуальний прогноз.
ПРОРОЧІ СНИ «УТОЧНЮЮТЬ» НАШ СВІТ
Мозок працює не лише з подіями минулого, а й майбутнього. Прогноз — одне з його основних завдань. Він збирає та аналізує всю інформацію, яку протягом життя так чи інакше отримувала людина, і в сновидінні їй видає певний прогноз. Якщо потім він збігається з реальністю, ми маємо справу зі здійсненим передбаченням пророчого сну.
Еволюція невипадково забезпечила нас генератором віртуальної дійсності. У стані сну більшу частину доби дитина перебуває в утробі матері та в перші тижні життя. Сон відіграє важливу роль для формування центральної нервової системи.
На думку швейцарського психолога Артура Франкхойзера, пророчі сни активізуються в підлітковому віці, у період формування психіки. Мозок уві сні постійно уточнює нашу модель світу, сформовану в період неспання, допомагаючи цим вирішувати важкі життєві завдання.
Прогностична функція мозку уві сні ефективніша, оскільки вдень пророкувати майбутнє йому заважає маса відволікаючих чинників. Хоча б з цієї причини до пророчих снів варто іноді прислухатися навіть тим, хто ні в яку містику не вірить.
Втім, дослідження Мілана Валяшека та Каролін Уатт з Університету Единбурга показало, що віруючі, містично налаштовані люди бачать пророчі сни набагато частіше.
Отримана ними статистика свідчить, що освіченіші рідше вірять у віщі сни. Жінки частіше, ніж чоловіки. А здорові люди, на відміну від хворих, які приймають медикаменти, що змінюють структуру сну, їх переважно не пам’ятають.
УСВІДОМИТИ ПЕРЕДІСТОРІЮ КРИЗИ
Те, що сон відіграє величезну роль у становленні психіки дитини, у розвитку особистості підлітка, приводить у норму фізіологічні процеси і протидіє стресу, наукою більш-менш встановлено. Але навіщо пророчі сни зовні нормальній і начебто цілком здоровій дорослій людині? Достеменно вчені на це питання відповісти що можуть.
Щоправда, є одне припущення, висловлене Карлом Густавом Юнгом:
«Сни можуть іноді передбачати певні ситуації задовго до того, як вони відбудуться. Це не обов’язково диво чи якась форма передзнання. Багато криз у нашому житті мали довгу неусвідомлену передісторію. Ми наближаємося до них крок за кроком, не знаючи про небезпеки, що накопичуються. Однак те, що ми не беремо до уваги, часто сприймається підсвідомістю, яка може передати інформацію за допомогою сновидінь».
Сам Юнг розповідав, що віщі сни, про які розповіли пацієнти, допомогли йому передбачити події, котрі відбулися з ними. В одному випадку це була загибель альпініста, що зірвався зі скелі. В іншому — напад на жінку сексуального маніяка, від якого, втім, вона змогла врятуватися завдяки вдалому збігу обставин.
Виходить, багато з того, що відбувається з нами і навколо нас у майбутньому, — результат несвідомої кризи, яка знаходить вирішення у тих чи інших подіях. Про високу ймовірність та небезпеку таких подій у віщих снах нас якраз і попереджає наш мозок.
