ВІЙНА ТА ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ: як не перетворити кадровий голод на голодомор

Фото надано Київським міжнародним економічним форумом (КМЕФ)

На світовому ринку людського капіталу відбуваються тектонічні зрушення. Нові технології та ШІ вже переформатували багато бізнес-стратегій. Додайте сюди старіння населення, кліматичні зміни, загрозу пандемій, зростання протекціонізму, претензії на економічне домінування Глобального Півдня тощо.

Свій внесок у нову реальність, що вимагає від менеджменту нових мотивацій, компетенцій і навичок, роблять сучасні війни. На Київському міжнародному економічному форумі, який втретє відбувається в умовах воєнного стану, однією з найважливіших була тема людського капіталу, соціальних викликів та економічних стратегій під час війни.

ТРЕНД НА МІГРАЦІЮ НЕ ЗАВЕРШЕНО

Нагадаємо, що на попередньому КМЕФ у 2023 році проблема повернення вимушених емігрантів в Україну була предметом серйозної всебічної дискусії. Зазначалося, що українські громадяни, опинившись за кордоном, демонструють неймовірну адаптивність.

За прогнозами, не більше 30% українців, які залишили країну під час війни, після її закінчення повернуться в Україну. І бізнесу не впоратися з жорстким дефіцитом фахівців самотужки, без наявності багаторівневої державної стратегії в галузі економіки, демографії та освіти.

Минув рік. Війна триває. І вона забирає наймотивованіших і найактивніших. Торік у великих компаніях на 1000 мобілізованих працівників припадало 25 загиблих на фронті, а частка мобілізованих від штатних робітників становила 10–15%.

ЯК АДАПТУВАТИ ДО ВІЙНИ КАДРОВУ СТРАТЕГІЮ?

Навряд чи відтоді ситуація покращилася. Крім того, і тренд на міграцію далекий від свого завершення, що продовжує погіршувати і без того складне становище на ринку праці. У цих умовах боротьба за людський капітал стає одним із ключових елементів стратегії українських компаній.

Як державі та бізнесу адаптувати кадрову політику, щоб забезпечити стабільне функціонування економіки в умовах війни? Про це йшлося на одній із панелей форуму «Людський капітал: соціальні виклики та економічні стратегії».

Модератором дискусії виступила Наталія Дмитренко, керівниця служби аналітики та моніторингу Офісу Президента України, членкиня ради Центру соціальних змін та поведінкової економіки.

ВИКЛИКИ, ЯКИХ НІКОЛИ РАНІШЕ НЕ БУЛО

Учасникам обговорення з боку держави та бізнесу було запропоновано розпочати пошук рішень, які можуть запобігти трансформації кадрового голоду в кадровий голодомор. Згідно з даними Міністерства економіки України, сьогодні в країні не вистачає 4,5 мільйона працівників.

Як адаптувати сучасні підходи в кадровій політиці та міжнародний досвід до умов російсько-української війни? Адже очевидно, що український бізнес зараз зіткнувся з викликами, яких ніколи не було в його історії. Інструменти, якими він користувався до війни для залучення співробітників, більше не працюють і, як видно з усього, працювати не будуть.

Тому в українських реаліях головний виклик — з допомогою чого і як залучати людей? Відповіді на це питання якраз і спробували знайти учасники дискусії. Пропонуємо вашій увазі її основні тези.

ТЕЗА 1. СТАВКА НА ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНІСТЬ

Сьогодні людина перебуває в центрі всіх процесів. Тому важливо переводити організації в людиноцентричний формат, коли пріоритетну увагу приділяють управлінню станом, у якому перебувають люди: матеріальним, фізичним, психоемоційним. Для цього роботодавці використовують набір найрізноманітніших інструментів: оплата оренди житла, кредитування співробітників тощо.

ТЕЗА 2. ЗБІЛЬШИТИ ШВИДКІСТЬ АДАПТАЦІЇ ТА ПЕРЕНАВЧАННЯ

Життєвий цикл співробітника стає дедалі коротшим, тому часу на його перенавчання та інтеграцію стає дедалі менше. Потрібно зосередити зусилля на створенні умов, що забезпечують таке адаптивне прискорення. На державному рівні величезна роль тут належить службі зайнятості, яка в умовах війни використовує європейський досвід і апробує нові підходи.

ТЕЗА 3. РОЗВИВАТИ РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ

Сьогодні в українського населення безпрецедентний рівень стресу. Тому, щоб раціонально управляти людськими ресурсами, потрібно дивитися не тільки на «спокійну» Європу, а й на «неспокійний» Ізраїль.

Необхідно використовувати світовий досвід з управління резильєнтністю — здатністю людини справлятися з будь-якими непередбачуваними ситуаціями, змінами, стресом.

Подібні програми потрібні не тільки українським військовим, а й цивільним, зокрема співробітникам українських компаній. Ба більше, унікальний досвід управління резильєнтністю може стати експортним українським продуктом.

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

Приєднатися до клубу друзів

ТЕЗА 4. ІНТЕГРУВАТИ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ

На тлі браку кадрів на українському ринку праці зараз формується стійкий тренд — активніше залучення до роботи осіб з інвалідністю та ветеранів війни. Ця тенденція вже виходить далеко за рамки корпоративної чи соціальної відповідальності. Тепер це вже питання виживання бізнесу та держави.

ТЕЗА 5. ЗАДІЯТИ ЕКОНОМІЧНО НЕАКТИВНЕ НАСЕЛЕННЯ

У пошуках співробітників роботодавцям потрібно активніше виходити за межі великих міст. У країні багато невеликих населених пунктів, жителі яких не долучені до нових технологій і до загальноукраїнського ринку праці.

За статистикою, в Україні приблизно 8 мільйонів економічно неактивного або слабоактивного населення. За правильного підходу це колосальний ресурс. Ми бачимо приклади освоєння жінками стереотипно чоловічих професій.

Також у країні чимало пенсіонерів, які ще сповнені сил, можуть і хочуть працювати.

ТЕЗА 6. ПЕРЕОСМИСЛИТИ МОТИВАЦІЮ

В умовах війни компаніям потрібно заново переосмислити мотивацію залучення, розвитку та адаптації співробітників. Управління корпоративними смислами передбачає, що ви спершу усвідомлюєте їх самі, а потім приваблюєте людей тими ідеями й цінностями, заради яких вони готові стати членами вашої команди.

ТЕЗА 7. ІНВЕСТУВАТИ В ПРОДУКТИВНІСТЬ

Для порівняння, у Данії в 7 разів менше людей, ніж було в Україні перед початком повномасштабної війни, однак при цьому її ВВП у 2 рази більший. Причина такої різниці — низька ефективність праці. Крім створення інклюзивного ринку праці, на який захочуть повернутися українці, необхідні системні інвестиції в продуктивність і конкурентоспроможність українських співробітників.

ТЕЗА 8. ПЕРЕОСМИСЛИТИ РОЛЬ ПСИХОЛОГІВ І HRD У КОМПАНІЇ

Професійний сертифікований психолог стає для сучасної організації новою нормою. Колись інноваційними здавалися HR-департаменти. Тепер поруч і у зв’язці з ними виникають психологічні корпоративні служби. Психологічна безпека для людини важлива не менше, ніж безпека фізична. В умовах стресу та невизначеності важко переоцінити роль психологічного контексту, в якому працює співробітник, — від цього залежить особистісна та колективна ефективність.

ТЕЗА 9. ЗАМІНИТИ НАРАТИВ «ПОВЕРНЕННЯ» НАРАТИВОМ «ЄДНОСТІ»

Потрібно працювати з молодими людьми, які виїхали з України для продовження навчання, особистісного та професійного зростання. Змусити їх повернутися в країну неможливо через різні чинники: відсутність кар’єрних перспектив, житла, безпеки тощо.

Хай де б українці перебували, вони цілком суб’єктні й мають право ухвалювати рішення — повернутися чи залишитися. Варто подумати над тим, щоб замінити тему розмови про «повернення» наративом «єдності».

Молоді люди мають відчувати, що в будь-який момент і за будь-яких обставин, коли б вони не вирішили повернутися, Україна чекає на них. І тут їм готові надати можливості для самореалізації та соціальних ліфтів незрівнянно більші, ніж за кордоном.

ТЕЗА 10. ВДОСКОНАЛЮВАТИ МОБІЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕДУРИ

Зараз держава і бізнес вкладають величезні ресурси в навчання фахівців, яких вони виводять на ринок. Наскільки раціонально витрачати ці ресурси даремно і використовувати таких людей для оборони країни? Захист України від ворога — це безумовний пріоритет. Однак очевидно, що процедури мобілізації та бронювання потребують доопрацювання. Необхідно знайти збалансовану формулу, яка забезпечувала б поповнення особового складу збройних сил, не завдаючи при цьому важкої економічної шкоди.

Підготовлено в партнерстві з КМЕФ. Huxley — інформаційний партнер Київського міжнародного економічного форуму