ЧИ ТО ПАЛАЦ, ЧИ ТО ФОРТЕЦЯ: маєток графа Ксідо у Хмільнику
Палац графа Ксідо, вигляд зі сторони вежі / wikipedia.org
Замок графа Ксідо — де його шукати?.. У Хмільнику — невеликому містечку в мальовничій долині Південного Бугу, одному з найдавніших міст України, що за 60 кілометрів на північний захід від Вінниці. А ще там курорт, радонові води…
Щодо першої письмової згадки про нього — це 1362 рік. Саме тоді Хмільник захопив князь литовський Ольгерд, відвоювавши його в жорстокій битві з татарами, «отчичами і дідичами землі Подільської» — так написано про східних кочівників в одному літописі.
Згідно з народним повір’ям ті, хто жили на острові, там, де старе місто, відсіч ордам татар та іншим завойовникам давали доволі часто. Сам острів був густо вкритий чагарниками хмелю й створював ідеальне укриття для жителів, своєрідну природну фортецю.
В середині XV століття Хмільник перейшов у володіння литовських князів, а трохи пізніше увійшов до складу Польщі. 1534 року гетьману Яну-Амору Тарновському (відомий як засновник Тернополя у 1540-му) набридли постійні візити непроханих гостей, і він оточив усе місто кам’яною стіною з вежами.
ТИМЧАСОВІ ПЕРЕМОГИ КОЗАКІВ
У
Дикому Полі в ті часи набирало силу українське козацтво: 1594-го місто захопили загони Северина Наливайка, а через 43 роки у Хмільник увірвався Павло Бут на прізвисько Павлюк. «І коси, і серпи кували на зброю, і недарма земля тряслась, — трясли козаки ляхів», — то фрагмент Хмільницького літопису від 1637-го.
Та далі той самий літопис пише про жорстоку кару, яку готувала козакам польська влада. Знов заволоділи містом козаки 1659 року: тут була резиденція гетьмана Івана Виговського. Саме до козацького періоду належить археологічна знахідка у Хмільнику в серпні 2003-го, коли робітники комунальної служби знайшли у місті підземні водотяги, побудовані у XV–XVII століттях. До речі, археологів вразила інженерна думка давніх будівельників.
ТУРЕЦЬКІ ЧАСИ ХМІЛЬНИКА
1672-го Хмільник опинився під турками. Й Поділля перетворилося на ще одну провінцію Високої Порти (метафорична назва Османської імперії) на цілих 27 років. Яничари насамперед заходилися укріплювати замок та зводити мечеть. Так у місті з’явилася восьмигранна споруда з півтораметровими стінами, оснащеними бійницями.
Між замком і мечеттю, а також між сторожовими постами, кажуть, прорили підземні ходи… Після турків були знов поляки, а за століття місто увійшло до складу Російської імперії. Навіть поява промисловості (поташна фабрика, селітровий та скляний заводи) не рятувала. Місто ледь животіло.
Щодо замку… Втративши стратегічне значення, він поступово руйнувався. А ось стара турецька мечеть збереглася й до сьогодення. В 1976 році у вежі, що за часів турецького панування служила мінаретом, відкрили історичний музей.

ЧИ ТО ПАЛАЦ, ЧИ ТО ФОРТЕЦЯ
Над островом, на високому скелястому березі, похмуро височіє замок графа Ксідо, який був ад’ютантом генерала Анатолія Стесселя (найбільш відомого тим, що здав Порт-Артур під час Російсько-японської війни 1904–1905 років). Гора, що зветься Замковою, була насипана селянами вручну як оборонна фортеця від набігів орди ще у XIV сторіччі.
Зразком для майбутньої будівлі слугував литовський оборонний замок. Маєток графа Ксідо — одна з найоригінальніших споруд Хмільника. Будували його у 1911–1915 роках за проєктом архітектора Івана Фоміна. Замок поєднує стилі різних епох. Коли дивишся на нього з різних боків, одразу й не повіриш, що це одна будівля.
З боку річки бачимо ренесансний замок з баштами у кутках (тобто фортецю), а от парадний фасад будівлі з колонадою над головним входом — то вже класицизм (власне, стиль панського маєтку з білими колонами та балконами). Два різних за стилем фасади й взагалі ніякої тильної сторони — саме це відрізняє замок Ксідо від решти споруд Вінниччини. Неоренесанс та неокласицизм в одній будівлі — подібного до цього в Україні більше немає.
КРАСЕНЬ І КЛАСИЧНИЙ БАБІЙ КСІДО
А сам граф Костянтин Іванович Ксідо — що ми взагалі про нього знаємо? Красень і розумник, грек за походженням, російський дворянин, офіцер Костянтин Ксідо прибув наприкінці XIX століття у Хмільник на службу в батальйон Казанського піхотного полку, щоб придушити повстання під проводом Устима Кармелюка.
Окрім військових справ Ксідо займався ще виданням книжок з географії, а на додачу постійно танцював на світських балах, де запаморочив не одну юну голівку у модняцькому капелюсі. Подобався жінкам, та про нього подейкували: альфонсом був справжнім. Так і залишився б на військовій платні, якби не підфартило. А забути про шалену популярність серед перших красунь Костянтину Ксідо допомогла порада письменника Івана Буніна (який у ті роки служив неподалік, у Летичеві) — придивитися до багатійки.
Тож Ксідо зробив пропозицію руки та серця вже немолодій графині Катерині Володимирівні Левашовій. Вона була, як-то кажуть, «страшенно негарною», а до того ще й глухонімою. Та її батька графа Левашова вважали тоді найбагатшим поміщиком Хмільника.
Звісно, його донька мала розкішний посаг — 28 навколишніх сіл, не рахуючи власності в самому Хмільнику, цукровий завод у Подільській губернії та ще й чималі грошові активи. Ксідо, звісно, був радий і за такі подарунки, включаючи графський титул, відплатив непохитністю шлюбу. Дітей у подружжя не було…

ПОДАЛЬША ДОЛЯ ГРАФА ТА ЙОГО ЗАМКА
На отримані гроші у 1911 році розпочав будувати родинний замок. Та 1915-го будівництво було призупинено у зв’язку з Першою світовою війною. Щодо кінцевого задуму — це й досі залишається загадкою. Треба сказати, що граф Ксідо не надто переймався будівництвом, бо резиденція у Хмільнику була для нього просто дачею.
Жив він переважно в Петербурзі, а після революції емігрував на Захід… Подейкували, що знову в Хмільнику граф Ксідо з’явився лише 1943-го. Приїхав нібито з Чехословаччини. Поблукав своїм замком, зустрівся зі своїм колишнім лакеєм Дмитром… За роки радянської влади чого тільки не перебувало у його родинному гнізді: аграрні курси, електротехнічна школа, склади, млин і навіть управління НКВС. З 1964 року палац графа Ксідо використовувався як міський готель.
ХМІЛЬНИК ЯК ВІДОМИЙ КУРОРТ
А ще Хмільник — найвідоміший бальнеологічний курорт рівнинної України. Переломним в його історії став рік 1934-й, коли члени гідрогеологічної експедиції були запрошені для пошуку питної води й несподівано на глибині 65 метрів замість питної виявили лікувальну радонову воду.
Хмільницька вода має складну хімічну суміш: радій, радон, калій, азот, магній, залізо, марганець, йод, натрій, хлор, бром, кобальт, а ще вуглекислота та гідрокарбонат. Вона містить 5,3 грамів мінеральних солей на літр! В Україні таких родовищ більше немає, тож 1936 року вченими Українського НДІ курортології й фізіотерапії були розроблені перші показання для лікування радоновою водою. Це насамперед захворювання опорно-рухового апарату.
Високий вміст радону дозволяє також лікувати нервову систему, серцево-судинні захворювання, ревматизм та інші недуги. Отже, Хмільник тепер — курорт, а замок Ксідо при ньому — провідний елемент культурної програми.
При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter