ДМИТРО КАЩУК: чому українським компаніям потрібно інвестувати в освіту саме зараз
Logan Zillmer. Looking For Sun, 2014 / Арт-оформлення: huxley.media via Photoshop
Надворі XXI століття і війна. Звісно, ніхто раніше не міг навіть уявити, що цивілізований світ може зануриться у такі жорстокі реалії: щоденна боротьба за життя, культуру, мову, людяність та існування цілої нації. Але навіть у такий непростий час варто пам’ятати не лише про військову, але й про бізнес-складову української боротьби.
Сьогодні як ніколи бізнес має бути рушієм економіки та суспільного розвитку. Про те, чому інвестиції в корпоративну освіту є однією із відповідей на виклики війни, розповідає Дмитро Кащук, голова Комітету з надрокористування при Європейській Бізнес Асоціації.
НАВІЩО ВКЛАДАТИ КОШТИ В ОСВІТУ СПІВРОБІТНИКІВ?
Інвестування в освіту співробітників корпорацій має значний потенціал для підвищення загальної продуктивності та інноваційності компанії. Навчання персоналу може включати різноманітні форми: професійні тренінги, курси підвищення кваліфікації, майстер-класи від галузевих експертів, програми для розвитку лідерських навичок тощо.
Все це може принести високі результати для кожного члена команди і всієї компанії в цілому. Проаналізувавши авторитетні світові дослідження щодо стану та якості освіти, можна виділити кілька ключових переваг такого підходу:
#1 Зростання продуктивності
Дослідження, проведене Міжнародною організацією праці, показало, що кожний $1, інвестований у корпоративне навчання, приносить у середньому $10.
#2 Управління талантами
За даними LinkedIn Learning, 94% співробітників заявили, що залишилися б у компанії на триваліший термін, якби організація інвестувала в їхнє професійне навчання та розвиток.
#3 Конкурентоспроможність
Аналітики PwC підрахували, що компанії, які активно інвестують у розвиток навичок своїх співробітників, на 23% частіше перевершують своїх конкурентів у фінансових показниках та інноваціях.
#4 Розвиток м’яких навичок
Згідно з дослідженням World Economic Forum, більшість роботодавців визнають важливість м’яких навичок, як-от критичне мислення, комунікація та адаптація, й цінують співробітників, котрі володіють ними на високому рівні. На практиці впровадження корпоративної освіти може здійснюватися через внутрішні навчальні програми, партнерство з університетами або через онлайн-платформи.
ОСВІТНІ ТРЕНДИ
Для корпоративної освіти війна стала першим серйозним викликом. Багато компаній почали переглядати підходи до навчання та розвитку співробітників ще під час пандемії COVID-19. Війна посилила ці тренди. Сьогодні ефективні освітні моделі, властиві українському корпоративному сектору, будуються на таких основних засадах:
#1 Онлайн-навчання
Близько 78% українських компаній збільшили свої інвестиції у навчальні онлайн-платформи та інструменти.
#2 Адаптивність
Опитування серед керівників HR показало, що для 65% компаній відповіддю на виклики війни та економічної невизначеності стали програми розвитку стресостійкості та емоційного інтелекту.
#3 Інвестиції у технологічні навички
Опитування свідчать, що інвестиції українських компаній в освіту IT-фахівців за останні три роки зросли на 40%. Особливо у сферах кібербезпеки та розробки програмного забезпечення.
#4 Розвиток лідерських якостей
Понад 50% українських компаній запровадили спеціалізовані програми підготовки керівників середньої та вищої ланки, щоб покращити управління командами у кризових умовах.
#5 Підтримка працівників
Крім психологічної підтримки, 72% компаній запровадили гнучкі графіки роботи та дистанційне навчання, аби допомогти співробітникам зберігати робочий баланс під час воєнних дій.
Саме такі адаптаційні зміни у підходах до корпоративної освіти не лише допомагають компаніям в Україні вижити під час кризи, а й готують їх до більш стійкого та інноваційного майбутнього.
ПОПИТ НА «УНІВЕРСАЛІЗМ»
Українські фахівці традиційно мали величезний попит за кордоном. Наразі ця тенденція тільки посилюється. Хоча ми розуміємо, що післявоєнна відбудова країни вимагатиме величезної кількості висококваліфікованого персоналу — тих, хто не зупинився у розвитку та крокує на рівні зі всім цивілізованим світом.
Поряд із мінеральною сировиною та енергетичними кластером саме людський капітал є ключовим ресурсом для формування повоєнного українського майбутнього. Країна, яка після війни перетвориться на гігантський будівельний майданчик, буде потребувати першокласних фахівців з архітектури, інженерії, урбаністики, просторового планування, дизайну, розробки нових будівельних матеріалів тощо.
У нас є чимало чудових спеціалістів у кожній із цих галузей окремо. Однак сучасний контекст бізнес-діяльності висуває нову важливу вимогу — орієнтація на універсалізм. Щоби бути ефективними, адаптивними та конкурентоспроможними, компанії зацікавлені у співробітниках «універсального типу», які мають не одну вузькоспрямовану навичку, а цілий набір компетенцій. І завдання корпоративної освіти — забезпечити такий набір.
КЕЙС НАДРОКОРИСТУВАННЯ
Як фахівець у сфері надрокористування, можу сказати, що ця галузь гостро потребує «універсальних» співробітників. Минулого року в Україні було видано 465 спеціальних дозволів на використання надр. Це на 58% більше, ніж роком раніше. Розмір збору становив рекордні 2,4 мільярда гривень, з яких 75% складали надходження, отримані в результаті проведення електронних торгів.
Ми бачимо, що кількість нових проєктів у галузі видобутку та перероблення корисних копалин активно збільшується. Відповідно, збільшуються й запити на «універсальних» фахівців, компетенції яких дають змогу ці проєкти реалізувати.
Реальність така, що тільки люди, які мислять категоріями проєктного управління, здатні зараз збільшити продуктивність українських добувних підприємств. Вони повинні розуміти, як працює сфера надрокористування загалом, як відбувається процедура отримання дозвільних документів, мати базові знання з геології/юриспруденції, володіти управлінськими навичками тощо.
ПРОГРАМА ПРОЄКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
На жаль, класичних освітніх моделей, на які орієнтована більшість українських ВНЗ, недостатньо для вирішення подібних «універсальних» завдань. Ці навчальні заклади випускають чудових вузьких фахівців: геологів, маркшейдерів, екологів… Але ці люди здебільшого не мають комплексних знань про механізми управління та специфіку управлінських рішень в актуальному контексті.
Щоб виправити недоліки класичної освітньої моделі, Європейська Бізнес Асоціація (ЄВА) та Київська школа економіки планують запустити програму «Проєктний менеджмент у надрокористуванні». Про її старт було оголошено під час нещодавнього засідання Комітету надрокористування EBA.
Аби зробити новий курс максимально ефективним, було ініційовано опитування на ринку праці у сфері надрокористування. Топменеджери та CEO зацікавлених компаній можуть взяти в ньому участь, перейшовши за посиланням.
