КМЕФ-2023: страхування від воєнних ризиків та захист інвестицій
Юлія Кірьянова, Сергій Черненко, Олександр Комаров, Володимир Кузьо / Арт-оформлення: Olena Burdeina (FA_Photo) via Photoshop
Київський міжнародний економічний форум зразка 2023 року продемонстрував, що в українській бізнес-спільності зростає запит на зважену та далекоглядну економічну політику від держави в умовах війни. Зокрема, це стосується страхування від воєнних ризиків, що є ключовим чинником для залучення іноземних приватних інвестицій.
Також учасники форуму, серед яких були керівники провідних вітчизняних компаній, наголошують на необхідності захисту внутрішнього інвестора та зваженого ставлення до українського бізнесу.
Пропонуємо вам огляд панельної дискусії «Інвестиції та страхування від воєнних ризиків», що була присвячена темі воєнних ризиків і захисту інвестицій.
ВОЛОДИМИР КУЗЬО, ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Близько третини втрат від війни за останній рік припадає саме на приватний сектор українського бізнесу. Окрім прямих втрат це й недоотримані доходи, і підвищені витрати для здійснення операційної діяльності. Тому зараз наше завдання — комунікувати з іноземними інвесторами, розуміти їхні потреби та шукати рішення, які прискорять відбудову України й вітчизняного бізнесу.
Україна перебуває в непростих умовах боротьби за іноземний капітал. Що уряд може зробити для розблокування та залучення приватних інвестицій? Насамперед це комплексне зниження ризиків для іноземних інвесторів. Ми докладаємо зусиль, щоб міжнародні фінансові організації продовжували підтримку українського приватного сектора — на сьогодні цей портфель із різних програм становить близько 2,5 млрд доларів.
Далі — зменшення ризикованості кредитних портфелів банків, які є частиною програм міжнародних фінансових інституцій. Іншими словами, аби банки видавали кредити, керуючись гарантіями від міжнародних організацій.
Наразі ми маємо готовність від декількох провідних міжнародних експортно-кредитних агенцій страхувати інвестування в Україну від воєнних ризиків. Загалом ліміт по цих агенціях перевищує 1 млрд доларів.
Ми звернулись до ОЕСР із проханням змінити класифікації України та перевести її з 7-ї до 6-ї групи, що дозволить знизити розмір страхової премії. Також очікуємо, що ЄБРР до кінця року запустить великий фонд страхування від торгових та майнових ризиків.
На часі прийняття закону про страхування від військових немайнових ризиків українськими експортно-кредитними агенціями. Це суттєво допоможе у залученні фінансування українськими експортерами для інвестування в обладнання й технології.
СЕРГІЙ ЧЕРНЕНКО, ГОЛОВА ПРАВЛІННЯ ПУМБ
Минулий рік був важким для банківської системи та її клієнтів. Комерційні банки країни дотримувалися консервативної позиції стосовно кредитування бізнесу. Водночас знайшлося рішення, що допомогло переломити ситуацію, а саме — запровадження портфельних державних гарантій. Це було зроблено передусім для підтримки вітчизняного агросектору.
Механізм портфельних державних гарантій вирізняється легкістю та чіткими вимогами. Використовуючи його, наш банк почав видавати кредити у 2022 році. Продовжуємо це робити й у 2023-му, хоча зараз державне покриття зменшилося до 50%.
Ці кошти ми спрямовуємо насамперед бізнесу, який розташований у зоні 80–100 км від лінії фронту, де найбільш складно передбачити обстріли і прильоти та їх наслідки. Перш за все це малий бізнес, який продовжує працювати та потребує фінансування.
Показово, що за 1,5 року не було жодного дефолту за цією програмою. А для нас як для банку вартість цієї гарантії становить менше ніж 1% від суми кредиту.
Інші наявні в країні механізми кредитування бізнесу набагато важчі — в той час як існує гостра потреба фінансування циклів обігового капіталу. Це можливо робити тільки за умови легкого механізму входу та функціонування таких програм, яких вочевидь недостатньо станом на зараз. Відповідно, постає питання про необхідності делегувати банкам право ухвалювати рішення, прозорий механізм погодження кредиту та прямі гарантії держави.
ЮЛІЯ КІРЬЯНОВА, CEO «СМАРТ-ХОЛДИНГ»
Війна триває вже понад 1,5 року, нам потрібно усвідомлювати реальний стан економіки. В країні сила-силенна зруйнованих компаній та розтрощених активів. З огляду на це існує величезна потреба у фінансуванні для відновлення, але де ті бізнеси і проєкти, на які будуть звертати увагу міжнародні фінансові інституції та банки? Українська економіка настільки виснажена, що процес відбудови буде надважким.
Українське бізнес-середовище змінилося, змінився стан його активів, але — парадокс — лишаються незмінними наративи, що лунають від держави та інституціональних фінансових донорів. Банки намагаються підтримувати вітчизняний МСБ як основу економіки, але масштаби майбутнього відновлення мимоволі змушують замислитися про зміну підходів до фінансування.
Український бізнес переважно не готовий до іноземного фінансування. Пошук партнера, підготовка документації — все це час, гроші та компетенції, яких ми не маємо. Найгірше ж те, що цей процес в країні не зрушується анітрохи.
Тут буде доречним навести приклад американської інвестиційної компанії Black Rock, яка перша й поки що єдина зрозуміла, чого потребує український бізнес. Компанія створила окремий фонд, кошти з якого будуть спрямовані на підготовку українських компаній до майбутнього кредитування та отримання інвестицій.
Інша проблема — чистота активів українських компаній. В країні існує величезне питання з правами власності. Тому приватні іноземні інвестори будуть намагатися відокремлювати в спеціальні компанії активи, аби створювати нові бізнеси та нові юридичні особи. Це повний злам патерну, що досі існує в Україні.
ОЛЕКСАНДР КОМАРОВ, ПРЕЗИДЕНТ «КИЇВСТАР»
Українська держава повинна більш зважено ставитися до внутрішнього інвестора. Зовнішній інвестор, ухвалюючи рішення щодо роботи в Україні, перш за все звертається до внутрішнього інвестора для розуміння бізнес-клімату в країні.
На цьому тлі ініційована СБУ історія з арештом частини корпоративних прав компанії «Київстар», що належать міноритарним акціонерам з Росії, виглядає доволі неоднозначно. Наша материнська компанія Veon зі штаб-квартирою в Амстердамі є єдиним законним власником «Київстару», не маючи жодного впливу з боку зазначених підсанкційних російських олігархів.
Якщо ж керуватися логікою СБУ, тоді потрібно до цього списку включити й керівників «Нафтогазу», адже ми продовжуємо здійснювати транзит російського газу українською газотранспортною системою.
Шеймінг та булінг локальних інвесторів є негативним сигналом для зовнішніх інвесторів. Натомість нам потрібне виважене та рівне ставлення до усіх учасників ринку з фокусом на внутрішнього інвестора.
