СИНЕСТЕЗІЯ: якого кольору літери Л, Н, О, X і чим пахне квадрат?
Олеся Пугач. По той бік веселки, серія Color games, 2023 / Facebook, «Сіль-соль»
Ви можете розрізняти кольори у слів та чисел, звуків та запахів? Якого кольору літери Л, Н, О, X? Вам здається, що кожна людина та кожна емоція забарвлені у свій колір? Коли ви торкаєтеся чужого плеча, чи відчуваєте одночасно дотик до свого власного? Чи цифри з меншим значенням від вас завжди далі, а з більшим — ближче до вас? Якщо ви переживаєте щось подібне, ви синестет, а ваш мозок працює дещо інакше, ніж у більшості людей, які не в змозі почути мелодію омлету, що поданий на сніданок.
Оранжеве небо, оранжеве море,
Оранжева зелень, оранжевий верблюд,
Оранжеві матусі оранжевим малятам
Оранжеві пісні оранжево співають.
Популярна дитяча пісня
СЕНСОРНИЙ КОКТЕЙЛЬ У НАШОМУ МОЗКУ
Синестезія, в перекладі з грецької «одночасне відчуття», — це дивовижний феномен, за якого сприйняття людиною навколишнього світу є справжнісіньким сенсорним коктейлем.
Працює синестезія за принципом асоціативного доповнення подій, символів і станів певними звуками, фарбами та смаками. І це зовсім не гра уяви, за допомогою якої можна видозмінювати та контролювати уявне. Якщо синестет бачить, що цифра дев’ять синього кольору, він фізично сприйматиме цю цифру саме так протягом усього життя. «Перефарбувати» її неможливо, для нього вона об’єктивно буде синьою.
Патологією синестезія не є, жити і нормально функціонувати в суспільстві людині не заважає, а часом навіть навпаки — дає певні переваги для творчої діяльності. У поле зору вчених феномен потрапив давно, але єдиної універсальної наукової теорії досі не склалося. Хоча в деяких питаннях фахівці дійшли єдиної думки.
Наприклад, вони говорять про особливий «досвідомий» характер уваги синестетів до того, що у них викликає синестезію. Зважаючи на все, синестезія має генетичний характер, винятком є випадки синестезії як результату мозкової травми чи хвороби. Особливості анатомії мозку, що викликають «нестандартну» реакцію на синестетичні стимули, можуть передаватися у спадок.
Вважається, що розвиток синестезії відбувається в ранньому дитинстві — дорослим, які не мали її раніше, знайти цю здатність не до снаги. Не виключено, що деякі форми синестезії, такі як реакція на музику, звуки, мовлення чи емоції, з’являються ще до народження дитини, у материнській утробі.
Наприклад, письменник-синестет Володимир Набоков розповідав, що отримав цей «дар» у спадок від своєї матері. Синестетом також була його дружина і, що зовсім не дивно в даному випадку, їхній син.
СПАДОК ДАЛЕКИХ ПРЕДКІВ
Ніхто не знає, скільки синестетів живе на планеті. Деякі вчені вважають, що на Землі їх близько 4%. Проте вірогідно, що несвідомо, у непроявленому вигляді синестезія є характерною для всіх людей на планеті.
На думку американського психолога Чарльза Осгуда, саме властивість мозку породжувати відчуття однієї модальності під впливом подразника іншої модальності є основою нашої здатності до метафоричного мислення. А якщо це так, то феномен синестетики та художнє мислення фізіологічно походять з одного й того самого джерела. Можливо, відмінності лише в мірі інтенсивності та контрольованості переживання.
Достатньо подивитися на наскельні малюнки, залишені нашими далекими предками, щоби зрозуміти: синестезія була знайома людям із давнини. Мислення первісної людини було гранично конкретним, тому звуки і кольори у її свідомості ототожнювалися із певними предметами.
Багато наскельних малюнків містять сцени первісного полювання та кулінарії, які з великою ймовірністю створювалися з розрахунку на синестетичне сприйняття. Тобто митець намагався передати цілісний, синкретичний образ тварини, а не лише її зовнішні морфологічні параметри.
Малюнок повинен був давати уявлення не тільки про форму і колір, а й викликати у свідомості запах тварини, звуки, що вона видає, особливості поведінки, технологію полювання і смак приготованих з неї страв… Що більшою була повнота даних при передачі важливої для виживання інформації, то конкурентоспроможнішою була первісна група.
КОЛЬОРИ, ЯКІ КЕРУЮТЬ НАМИ
Як не дивно, але приблизно так само, як колись первісні художники, до нашого несвідомого синестетичного намагаються достукатися сучасні рекламісти.
Завдяки Зигмунду Фрейду, Карлу Юнгу та іншим психоаналітикам, які вивчали феномен несвідомого, творці упаковки та візуальної реклами виявили, що колір допомагає спрямовувати увагу споживача у потрібне русло.
Колір у рекламі впливає на патерни нашої споживчої поведінки так само, як і малюнок у печері колись формував поведінку первісного «споживача». На спостереженнях за колірними асоціаціями ґрунтуються рекомендації використовувати червоний для оформлення ліній декоративної косметики та упаковки сигарет. Без синього не обходиться реклама мінеральної води, сантехнічного обладнання, холодильників та кондиціонерів. Пиво краще п’ють «під зелений». Коричневий використовується, аби наголосити на традиційності, а чорний — на ексклюзивній якості та цінності товару.
Більшість із нас не усвідомлює, наскільки сильно синестетичний феномен впливає на події нашого життя, в тому числі на історію і політику. Навіть у соціального протесту та воєн, не те що у днів тижня та слів, є свої кольори. Досить згадати про «кольорові революції»: українську — Помаранчеву, чеську — Оксамитову, грузинську — Рожеву… Одні з найзначніших повстань у Китаї — повстання Жовтих та Червоних пов’язок.
Якщо протистояння англійських аристократичних будинків Йорків та Ланкастерів, то обов’язково — Червоної та Білої троянд. Якщо громадянська війна в Російської імперії, що розпадається на частини, то без червоних, білих і навіть зелених теж ніяк не обійтися.
СИНЕСТЕЗІЯ І ГЕНІАЛЬНІСТЬ
Чи роблять синестетичні здібності людину розумово та творчо обдарованішою? Певна кореляція тут є.
Психолог Джулія Сімнер із Шотландії проводила опитування у групі, до якої входили як звичайні люди, так і синестети. Вона попросила назвати дати відомих подій, починаючи з 1950 до 2008 року. Точнішими у відповідях були синестети — адже їх спогади завжди підкріплені додатковими асоціаціями! Відомо, що деякі люди мають виняткову грамотність завдяки колірній синестезії. Зроблена помилка у слові для них матиме «неправильний» колір.
Мабуть, здогадуючись про первісний синкретичний характер світосприйняття людини, творчі люди та вчені з давніх-давен намагалися ув’язати в одне ціле різні почуття людини. Про це у трактаті «Про душу» міркував ще Аристотель. Поєднання сприйняття музики та фарб описували у своїх творах Гете та Лейбніц.
Синестезія поширена серед людей мистецтва, її часто ставлять в один ряд із творчими здібностями: опитування 192 синестетів показало, що 24% з них є представниками творчих професій і що більшість їх займається творчістю у вільний час. Чим є знамените «виннопінне море» Гомера, якщо не творінням синестетика?
Серед володарів синестезії — вчені Нікола Тесла та Річард Фейнман, філософ Людвіг Вітгенштейн, поети Артюр Рембо та Шарль Бодлер, художник Василь Кандинський, письменник Володимир Набоков, композитори Ференц Ліст, Олександр Скрябін та Микола Римський-Корсаков, джазист Дюк Еллінгтон. Чимало їх і серед сучасних музикантів: Біллі Джоел, Леді Гага, Біллі Айліш, Каньє Вест, Лорд…
ПОБАЧИТИ СВІТ ОЧИМА СИНЕСТЕТА
Синестети не завжди розуміють, що властиве їм сприйняття світу є досяжним далеко не для всіх. Одного разу Ліст шокував музикантів веймарського оркестру проханням «грати трохи менш рожево», і їм довелося уточнювати, що саме композитор мав на увазі.
А ось як в автобіографічній повісті «Інші береги» описував свої відчуття від літер російського та французького алфавіту синестетик Набоков: «Чорно-буру групу складають: густе, без галльського глянцю, А; міцне каучукове Г; Ж — що відрізняється від французького J, як гіркий шоколад від молочного, а також темно-коричневе, відполіроване Я. У білій групі букви Л, Н, О, X, Е являють собою, в цьому порядку, досить бліду дієту з вермішелі, смоленської каші, мигдального молока, сухої булки та шведського хліба».
Володимир Набоков, на думку деяких дослідників, відштовхуючись від власної мимовільної синестезії, буквально наповнював свої твори новою органікою, оригінальними зв’язками відчуттів, створював подобу чуттєвого монтажу. Періодично геніальні синестети роблять спроби донести змішання почуттів до тих, кому це недоступно.
Наприклад, у 1915 році для виконання світлової партії з «Прометея» Скрябін ініціював створення особливого інструменту, який дозволяв одночасно слухати музику та бачити кольори, що асоціюються з тим чи іншим звуком.
На картині 1905 року «Помаранчева Пісня» Пабло Пікассо поставив за мету зобразити помаранчевий звук. Техніка кубізму дозволила майстру передати всю багатогранність і гостру взаємозамінність відчуттів, що сприймаються людиною.
НЕ ТАКИЙ ВЖЕ Й ОДНОЗНАЧНИЙ ЦЕЙ «ДАР»
Дослідження показують, що у творчих вишах до третини студентів можуть складати синестети. Їхній мозок влаштований так, що прагне самовираження саме в символічних, а не в технічних формах. При цьому частка синестетів серед визнаних геніїв відповідає середній по популяції. Чому? З історії культури ми знаємо, що геній і безумство йдуть пліч-о-пліч. Принаймні «нормальні» люди не завжди відрізняють одне від одного.
Показовою є історія, що сталася з Вінсентом Ван Гогом у 1885 році, коли він брав уроки гри на фортепіано. Помітивши, що Ван Гог постійно співвідносить звуки клавіш із певними кольорами, вчитель вирішив, що художник є божевільним, і відмовився навчати його далі.
Такі люди, як знаменитий журналіст Соломон Шерешевський, привертають увагу вчених, але нерідко лякають обивателів: зазвичай у синестетів задіяно не більше 2 почуттів, а от у Соломона — всі п’ять одночасно! Але, мабуть, ще більш дивовижним є випадок Деніела Таммета — людини із синдромом Аспергера, савантизмом та синестезією.
Взагалі, за науковими даними, до 20% людей з розладами аутистичного спектру мають синестезію, і Таммет виявився одним із них. При цьому, однак, він має феноменальну пам’ять, унікальні мовні та математичні здібності, сприймаючи числа як такі, що мають колір, текстуру і форму.
Цікаво, що навіть поняття «аутизм» і «шизофренія» узвичаїв саме синестетик — швейцарський психіатр Ойген Блейлер, який мав графемно-колірну синестезію. Щоправда, він ніколи не ставив особливості власного сприйняття в один ряд із об’єктами своїх досліджень.
НАВІЩО НЮХАТИ АВТОМОБІЛІ?
З моменту першої публікації у 1812 році книги «Кольоровий слух», яка вперше привернула увагу до феномену, описано понад 60 типів синестетичних явищ. Сьогодні дослідження можуть знайти застосування у найнесподіваніших галузях.
Наприклад, при створенні метавсесвітів з їхньою доповненою реальністю. А в компанії Ford існує навіть така посада, як «експерт-синестет». Його завдання полягає в тому, щоб торкатися, нюхати та слухати автомобілі. За допомогою експерта-синестета автомобільна компанія намагається оптимізувати не лише зовнішній вигляд, а й сенсорне сприйняття, звук та запах своїх автомобілів.
Це нововведення з’явилося, коли у клієнтів виявилися різні чуттєві уподобання, залежно від регіону світу. Наприклад, у Європі та Північній Америці людям подобається, коли салон пахне шкірою, а в Японії, Китаї та Індії — ні.
Таким чином, можна припустити, що синестетичним здібностям багато де можна знайти застосування. Погана новина у тому, що, згідно з науковими експериментами, свідомо під лабораторним наглядом розвинути їх неможливо.
РІЗНОКОЛЬОРОВІ БІЛЬ ТА ОРГАЗМ
Втім, не вдаючись до ЛСД, мескаліну чи марихуани, що ще зовсім недавно вважалося популярною практикою серед творчих людей, можна спробувати досягти синестетичного ефекту за допомогою медитивних методів глибинної концентрації. Ось тільки який із численних різновидів синестезії «відкриється» саме вам?
Дослідження професора Каліфорнійського університету Шона Дея показало, що графемно-колірні асоціації (літера-колір або цифра-колір) — найпопулярніший вид синестезії: його виявили у 62% опитаних синестетиків. На другому місці — зв’язок між відрізками часу та кольорами: 21% опитаних наділяли різними відтінками дні тижня та місяці року. На третьому місці асоціації між музичними звуками та кольорами — 18%.
Втіхою для несинестетиків може бути те, що «кольоровий слух» у базовій формі властивий більшості людей. Відрізнити «світлу» музику від «похмурої» здатний кожен із нас. У будь-якому разі крапку в розумінні феномену синестезії ставити ще зарано.
У ході останніх досліджень вдалося відкрити її нові незвичайні форми: з’ясувалося, що деякі люди наділяють запахом геометричні фігури, а кольором — болючі відчуття. Але справжніми щасливчиками, мабуть, слід визнати тих, хто відчуває «кольоровий» оргазм.
Ну як тут не згадати про популярний свого часу фільм «50 відтінків сірого»? А вже в тому, що «любов і біль» для нашого видатного земляка Леопольда фон Захер-Мазоха були забарвлені у найнеймовірніші кольори, сумніватися майже не доводиться.
