Борис Бурда
Журналіст, письменник, бард. Володар «Діамантової сови» інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?»
Liberal Arts
6 хв. на читання

БОРИС БУРДА: як зберегти продукти в цілості?

БОРИС БУРДА: як зберегти продукти в цілості?
Поділитись матеріалом
Рокуелл Кент. Художник у Гренландії, близько 1935 року / tfaoi.org

 

УВАГА — ПИТАННЯ!

 

Мікробіологи встановили, що це найбрудніше місце у квартирі. У ньому в середньому 11 400 000 мікробів на квадратний сантиметр внутрішньої поверхні. Для порівняння: на 1 кв. см підлоги припадає 10 000 бактерій, на поверхні письмового столу — 7 000, на клавіатурі домашнього комп’ютера — 500, а на сидінні в туалеті — всього 100. Назвіть це найбрудніше місце.

 

УВАГА — ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ!

 

Це, звісно, холодильник — де продукти, там і мікроби. Але зашкодити людям за температури холодильника вони зазвичай не можуть.

 

ЧИ ЇСТІВНИЙ МАМОНТ?

 

Цілі племена первісних людей харчувалися мамонтятиною і в результаті таки доїли бідних мамонтів — останні вимерли приблизно у роки будівництва піраміди Хеопса. Вирити для велетня яму-пастку, а потім його в цій ямі прикінчити — справа нелегка, зате м’яса при вдалому полюванні їм діставалося стільки, що всім вистачало. А чи було воно ще й смачним?

Практично всі скажуть, що цього вже не з’ясувати — остання людина, яка пробувала мамонтятину, померла тисячі років тому. А ось і ні! Досить багато людей відкопували у вічній мерзлоті застиглих мамонтів, яких спочатку їли собаки, а потім і вони наважувалися куштувати. Сухо, волокнисто, пахне — проте якщо вони про це писали, безперечно, залишилися живі!

 

БОРИС БУРДА: як зберегти продукти в цілості?
Киргиляхський мамонт (або мамонтеня Діма) — викопний мамонт. Унікальний музейний експонат та предмет палеонтологічних досліджень. До виявлення в 2007 році мамонтеняти Люби був єдиним у світі відомим науці мамонтом, що повністю зберігся / wikipedia.org

 

Ось яка велика сила холоду для збереження продуктів! Звичайно, не на тисячі років — ті, хто пробував мамонтятину, змогли вжити її лише у вигляді струганини, за тисячі років тканини мамонта перетворюються на так званий жировоск і при нагріванні тануть, перетворюючись на тухлу рідину. Але десятки років безпеки — завдання цілком під силу морозу, і це вже доведено практично.

У 1973 році на півострові Таймир у вічній мерзлоті знайшли продуктовий склад експедиції полярника Едуарда Толля. Всі продукти виявилися цілком їстівними — не лише консерви, з ними зрозуміло, а й сухарі, і гречка, і чай. Дослідженням їжі Толля не обмежилися — почали додавати сучасні продукти, а потім, через багато років, перевіряли їхню безпеку.

До всіх переваг цих експериментів приплюсуємо те, що з холодом проблем немає — найвища температура в сховищі Толля за роки спостережень була 0 градусів, і то один раз. Але це в зонах вічної мерзлоти — з безкоштовним холодом там все благополучно. А де видобути холод у кліматичних зонах, де людям жити дещо комфортніше, ніж за вічної мерзлоти?

 

ДЕ БРАТИ ЛІД?

 

Те, що лід допомагає зберегти продукти, що швидко псуються, і, крім того, різко покращує смак деяких страв і напоїв, люди знали ще з давнини. Взимку в північних, і навіть у помірних регіонах, з льодом проблем не було — усе питання було лише в тому, як зберегти його й у теплу пору року. Тим більше влітку було спекотно і продукти псувалися найшвидше.

Рішення знайшли дуже давно — погреби-льодовики. Взимку їх набивають брилами льоду, і, якщо побудувати льодовик так, щоб забезпечити його тепло- і гідроізоляцію (талі та ґрунтові води можуть сильно нашкодити), лід у господарстві буде цілий рік, а продукти, що швидко псуються, можна буде там спокійно зберігати. Але із завантаженням льодовика льодом неодмінно намучишся!

Інше джерело льоду та снігу діяло цілий рік — це були будь-які досить високі гори. Ще римляни доставляли лід та сніг для їжі з альпійських вершин, а інки з Анд. Перші рецепти морозива, які привіз до Європи Марко Поло, включали, окрім меду та фруктових соків, чистий сніг із відрогів Гімалаїв або Тянь-Шаню — гір у Китаї вистачало.

Свій спосіб запасати лід придумали ще в Стародавній Персії — яхчал, тобто яма з льодом. У холодні місяці року вода з каналів прямувала туди і застигала, а влітку конічні двометрові стіни яхчалу з теплоізоляційного матеріалу не давали льоду танути. Багато яхчалів збереглося й досі, а цим словом там називають і сучасні холодильники.

Спритний підприємець Фредерік Тюдор ще на початку XIX століття почав цілими кораблями возити кригу з півночі до тропіків. Теплоізоляція з тирси зводила втрати до прийнятних, і тільки постачання льоду зі США до Індії склало в 1856 році 146 000 тонн — прикиньте самі, скільки це було набитих льодом кораблів! Недешево, звісно, але приємно як!

 

БОРИС БУРДА: як зберегти продукти в цілості?
Яхчал (яма з льодом) — стародавній тип холодильника випарного типу. Будівля мала наземну куполоподібну частину та підземні складські приміщення. Використовувалося для зберігання льоду, іноді продовольства / wikipedia.org

 

НА ПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО

 

Але зберігати кригу дорого і клопітно. Льодовик — це ще не холодильник. Щоправда, перший холодильник по суті був льодовиком. У 1803 році американець Томас Мур привіз на продаж вершкове масло в ящику, оббитому кролячими шкірками і поміщеному в баддю з льодом. Саме це він вперше й назвав холодильником, хоча його ще потрібно було винайти.

Зробив це лікар Джон Горрі, який одержав американський патент № 8080 аж у 1851 році. Він намагався лікувати малярію, охолоджуючи повітря в лікарняній палаті, а лід коштував дорого, і він вирішив заощадити. Для цього Джон придумав справжнісінький компресійний холодильник — за таким же принципом працює переважна більшість сучасних холодильників.

Горрі швидко здогадався, що така штука може не тільки охолоджувати повітря для малярійних хворих, але й допомагати в зберіганні продуктів, що швидко псуються. Він мав рацію, але комерсантом цей хлопець був набагато гіршим, ніж винахідником. Інвесторів він не знайшов навіть у містах Півдня, де така зручність, безперечно, мала виявитися значно бажанішою.

Партнер з бізнесу помер, гроші скінчилися, продавці привізного льоду (той самий Фредерік Тюдор) розгорнули проти нього справжню кампанію цькування — навіщо їм конкурент? Джону Горрі довелося все покинути та повернутися до професії лікаря. Невдачі згубно діють на здоров’я, і ​​Горрі невдовзі помер, не дізнавшись, яку важливу річ він винайшов.

 

БОРИС БУРДА: як зберегти продукти в цілості?
Схема машини Горрі з виробництва льоду / wikipedia.org

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

КРОК ЗА КРОКОМ

 

Жени прогрес у двері, а він залізе у вікно. У 1855 році, коли й помер Джон Горрі, дуже схожу на його холодильник машину винайшов британський журналіст Джеймс Харрісон, причому в дуже зручному для цього місці — в Австралії, де спекотно і ніяких гір. Сіднейська пивоварня купила його для охолодження улюбленого австралійцями пива і мала успіх.

Незабаром зникає одна з головних перешкод для поширення побутового холодильника в будинках — складнощі з енергопостачанням. Кінець XIX століття — час масового приходу до будинків електроенергії: спочатку з лампочкою, згодом з телефоном, потім з радіоприймачем… А 1915 року в США з’явився перший холодильник саме для дому — звісно, електричний.

Тільки в 1932 році великий дизайнер Раймонд Лоуї, який надав одній із найпопулярніших у світі судин — пляшці від сoca-сola — її сучасної форми, придумав річ, яка, як нам здається, існувала завжди. А от і ні — холодильники, які тоді працювали, були просто ящиками, в які кидали продукти навалом, а потім довго намагалися дістати.

 

БОРИС БУРДА: як зберегти продукти в цілості?
Раймонд Лоуї — американський промисловий дизайнер французького походження, який досяг популярності завдяки масштабності своїх дизайнерських проєктів у різних галузях промисловості / reddit.com

 

Лоуї почетверив продаж холодильника Coldspot, забезпечивши його полицями, які дозволяли набагато зручніше укладати їжу в холодильник і діставати звідти. Що ж до висоти полиць, розповідають, що її визначили дещо пізніше, зробивши такою, щоби встановити без проблем пляшку популярного в США кетчупу «Хайнс». Нині і це можна регулювати.

Наступним важливим удосконаленням став морозильник із низькими температурами — для глибокого заморожування. Чомусь азіатські виробники в основному розміщують його вгорі, європейські — внизу, а в Америці просто ставлять поруч дві шафи, холодильну та морозильну. Географи досі не можуть пояснити причину цього…

 

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

 

Перші холодильники неодмінно герметично закривалися зовні, а зсередини відчинити їх було неможливо. Це призвело до низки трагедій — маленькі діти заради жарту під час гри замикалися в холодильнику і гинули, бо не могли його відкрити. Щоб запобігти цьому, бригади добровольців виламували двері у старих холодильників на звалищах.

Навіть на фільм «Назад у майбутнє» вплинула ця небезпека — у первісному варіанті машина часу в ньому мала вигляд звичайного холодильника, але режисер Роберт Земекіс і продюсер Стівен Спілберг злякалися того, що фільм стане популярним (так і вийшло), діти гратимуть у нього та гинутимуть у холодильниках. І машина часу стала автомобілем…

Нові двері безпечні для дітей, але ще загрожують птахам. Коли на пляжі Копакабани запливає магеллан пінгвін (для нього це норма), добрі бразильці зазвичай рятують його від жахливої ​​спеки — ловлять і засовують у холодильник. І навіщо їм потім дохлий морожений пінгвін, який до того ж і геть неїстівний, бо жахливо смердить тухлою рибою?

Особливі загрози несли й холодильники країн соцтабору. Саме там народилася геніальна технологія — перед від’їздом ставити у морозильник кухоль з льодом та класти зверху монету. Якщо повернувся і знайшов монету на дні — викинь усе з морозилки, воно є неїстівним. Світло відключали, і вода танула, а заморожене повторно м’ясо не лише несмачне, а й шкідливе.

 

БОРИС БУРДА: як зберегти продукти в цілості?
Перший електричний холодильник із циліндричним теплообмінником зверху. З колекції музею Thinktank (Англія) / wikipedia.org

 

СИМВОЛ НАШОГО ЧАСУ

 

І все ж таки холодильник завоював світ і став символом зручностей, властивих цивілізації. Нехай гуморист Габріель Лауб і жартував про те, що цивілізація дала ескімосам роботу, аби вони могли купувати собі холодильники, але що ж у цьому поганого — в сучасному будинку ескімоса і тепло, і є де зберігати запаси замороженої тюленини й моржатини.

Холодильники зараз економічні, практично безшумні і надзвичайно різноманітні — вони навчилися задовольняти найвибагливіші запити споживачів. Наприклад, є холодильники, які у певний час відключають підсвічування та навіть індикатор температури. Зате їх охоче купують євреї-ортодокси — світло в шабат вмикати не можна!

Холодильник став благодійником гурманів усього світу — раніше австралійці та новозеландці розводили величезні стада овець заради вовни, а м’ясо просто викидали, але тепер увесь світ із задоволенням їсть тамтешню баранину. А в Іспанії, де яловичина нікуди не годиться, насолоджуються аргентинською яловичиною — її раніше викидали, продаючи лише шкури.

Холодильнику залишилося виграти одну, головну битву з телевізором. ТБ воює своїми програмами про те, як все добре, холодильник — тим, що стоїть на полицях. Коли достатньо людей повірить холодильнику більше, ніж телевізору, багато що зміниться на краще. Особисто я за холодильник і телевізора не дивлюся багато років — є ж інтернет…

 

І НА ДОДАТОК…

 

Американські вчені — подружжя Фоутс — навчило мавп мови глухонімих, і ті навіть почали вигадувати нові слова, поєднуючи вже відомі в нові поняття. Є у мавп і слово «холодильник» — це поєднання трьох слів: «відкрий», «їж», «закрий».

Чотири з п’яти молодих пар починають спільне життя з покупки холодильника — боже мій! — навіть не ліжка…

У холодильниках вже зберігають не лише їжу — є спеціальні холодильники для шуб. Кладеш шубу в холодильник, коли не сезон її носити, — і міль навіть мріяти не може про свій улюблений делікатес.

Воювати з холодильником взагалі небезпечно — режим Чаушеску вже намагався заборонити користуватися в Румунії холодильниками взимку: мовляв, вивішуйте авоську з їжею за вікно і не рипайтеся… Ну й чим це для Чаушеску скінчилося?

От хіба що у всесвітньо відомому ресторані Noma не подають страв із заморожених продуктів — все свіже. Його шеф-кухар Рене Редзепі пояснює це повною відсутністю досвіду — його бідні родичі на Балканах про холодильник і не мріяли.

Знайома фінка якось сказала саудівцю, з яким вела переговори: «Як дивно, у вас зараз 30 градусів тепла, а в моїй країні -30!» Той розсердився: «Негарно, ханум-ефенді, сміятися з бідного шейха. Ось холодильник, до речі, він фінський, на морозилці три зірки — отже температура — -18. Але всі знають, що в холодильнику жити не можна!»

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: