Huxley
Автор: Huxley
© Huxley — альманах про філософію, мистецтво та науку

ВМІННЯ ПРОЩАТИ: неочевидна компетенція ефективного лідера

ВМІННЯ ПРОЩАТИ: неочевидна компетенція ефективного лідера
Михайло Рева. Із серії «Повернення до Едему» / revastudio.org

 

Що саме в нашому емоційному житті може стати на заваді ефективному лідерству?

Питання це зовсім не пусте. Коли ми ставимо собі за мету знайти цікаву роботу, любов, зберегти чудове здоров’я, присвятити себе духовному розвитку, то нерідко відчуваємо, що починаємо «пробуксовувати». Щось схоже часто трапляється і з бізнес-цілями. Давайте розберемося, чому.

 

У СТЕНДФОРДІ ВИВЧАЮТЬ БІЗНЕС-ЕФЕКТ ПРОЩЕННЯ

 

Навряд чи знайдеться людина, яка, намагаючись зробити своє життя гармонійним і наповненим змістом, не стикалася би з якоюсь важковизначеною, невидимою перешкодою. Ви щосили намагаєтеся щось змінити, але у вашому житті нічого не змінюється. Що ж стримує ваш рух уперед?

Давайте прислухаємося до Джеймса Р. Доті, професора нейрохірургії Медичної школи Стенфордського університету та за сумісництвом директора Центру досліджень та освіти в галузі співчуття та альтруїзму. Центр настільки серйозно вивчає бізнес-ефект від прощення, що навіть став ініціатором проведення масштабних міжнародних конференцій під назвою «Співчуття і бізнес».

Доті вважає, що причиною більшості «пробуксовувань» на нашому життєвому шляху є щось, що вимагає вибачення, на яке ми колись так і не наважилися. Це може бути якась ситуація чи людина, можливо, навіть ми самі.

На думку Доті, ймовірність того, що кожен із нас виявить у своєму минулому «блокуючу подію», надзвичайно висока. Для цього треба спробувати лише більш уважно, спокійно і неупереджено вдивитись у неї. Щоправда, зробити це непросто, оскільки доведеться мати справу з несвідомими страхами.

Якщо ми не зробили певну внутрішню роботу над помилками, не усвідомили проблему, то вона неминуче продовжить незримо впливати на сценарій нашого життя. Це безпосередньо стосується бізнесу.

 

Джеймс Р. Доті — професор нейрохірургії у Стенфордському університеті. Засновник та директор Центру досліджень та освіти в галузі співчуття та альтруїзму

 

ПРОЩЕННЯ І КОНТРОЛЬ: ЧОГО БОЯТЬСЯ ТОП-МЕНЕДЖЕРИ?

 

Якось бізнес-консультант Майкл Стоун вирішив провести опитування та поцікавився у керівників компаній, розташованих у різних регіонах США, що вони думають про прощення. Він зіткнувся з тим, що саме питання прощення нерідко викликало у топ-менеджерів почуття страху: страху втрати контролю, довіри, влади… Це зовсім не дивно, бо бізнес є територією постійного конфлікту, а прощення пропонує поставити крапку в цьому нескінченному конфлікті .

Звісно, менеджери компаній, які бачать свою місію в тому, аби домінувати над конкурентами всередині та зовні за будь-яку ціну, сприймають прощення як особисту слабкість, як потенційну поразку, як загрозу бізнесу та кар’єрі.

Бізнес-реальність є такою, що співробітники та керівники контактують з різними особистостями, стикаються з різними стилями роботи, типами обов’язків, конкурують з іншими компаніями, борються всередині компанії за кар’єрний успіх.

Співробітник, який ніяк, ніде і ні з ким не конфліктує, — це швидше зі світу фантастики, ніж із реальної бізнес-практики. Усвідомлюємо ми це чи ні, але конфлікт настільки тотально пронизує бізнес-відносини, що є причиною будь-яких проявів стресу, пов’язаних із роботою.

Психічно здорова людина, а тим більше лідер, зазвичай інстинктивно хоче запобігти конфлікту, намагається тримати конфліктогенну ситуацію під контролем. Але яким саме чином?

 

КОРПОРАТИВНА ПАТОЛОГІЯ: РЕАБІЛІТАЦІЯ ПОМСТИ

 

Для реалізації такого контролю у нас в арсеналі є два пріоритетні варіанти: перший — уникати людей, які завдають нам якогось болю чи психологічного дискомфорту, другий — мститися. Однак у трудовому колективі існує чимало чинників, які обмежують наші можливості чинити відповідно до інстинкту.

Наприклад, нам не завжди легко уникати когось, із ким ми змушені постійно стикатися по роботі. Тим більше це важко здійснити, якщо людина займає вищу позицію в ієрархії компанії в порівнянні з вашою.

У такій ситуації помста може сприйматися як єдиний спосіб уникнути болю — усунути джерело реального чи уявного конфлікту. При цьому вельми поширеними стають різні форми реабілітації помсти.

Люди часто думають про неї як про катарсис — простий і зрозумілий спосіб отримати емоційну «розрядку», позбутися травмуючих переживань і патогенних афектів. Однак зазвичай це не так.

«Виплескуючи» за допомогою помсти назовні енергію болю та страху, ви даєте їм повну свободу керувати вами, керувати вашими станами та вчинками. Тому, швидше за все, це призведе до того, що психологічно ви зрештою відчуєте себе лише гірше.

Прощення ж, навпаки, дозволить вам перестати вважати себе жертвою, позбавитися деструктивних станів, відновити важливі для вас відносини в колективі.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ПРОЩЕННЯ ЯК «ДАР»

 

Десятиліття досліджень показали надзвичайно позитивні ефекти від прощення. Люди, які схильні прощати своїх кривдників, відчувають менше стресу. Вони демонструють краще довгострокове здоров’я, ніж ті їхні колеги, у яких з умінням прощати справи не такі добрі.

Вчені також спростували необґрунтовані підозри, що культура прощення може створити в організації несприятливе середовище, несумісне з цілями бізнесу. Дослідники Бред Келлн і Джон Еллард з Університету Калгарі вважають, що насправді прощення фактично формує у «кривдників» готовність іти назустріч своїм «жертвам».

Тому що прощення — це метафора подарунка, і психологічно воно сприймається як «дар», який підсвідомо вимагає якоїсь реакції вдячності. Пропонуючи кривдникові прощення, жертва найчастіше формує в ньому почуття обов’язку, спонукаючи того в майбутньому бути добрішим і уважнішим до почуттів та думок оточуючих.

 
КУЛЬТУРА ПРОЩЕННЯ ТА БІЗНЕС-РЕЗУЛЬТАТ

 

Надалі дослідникам вдалося встановити, що культура прощення безпосередньо корелює із бізнес-результатом. Якщо організації активно заохочують своїх співробітників шукати прощення та пропонувати його іншим, то запускають дуже цікаві зміни, які можна оцінити у конкретному грошовому еквіваленті.

Кілька років тому Система охорони здоров’я Університету Мічігана стала ініціатором «програми каяття». Співробітників почали заохочувати приносити пацієнтам щирі та глибокі вибачення за допущені медичні помилки. З того часу культура прощення щорічно економить Університету Мічігана не менше 2 мільйонів доларів, які раніше йшли на судові витрати.

На жаль, прощення спрацьовує не завжди. Іноді трапляється так, що кривдники продовжують погано ставитися до вас навіть після того, як ви запропонували їм оливкову гілку. Проте й у випадках, коли прощення дається важко, його переваги незаперечні.

Якщо, посперечавшись із колегою, ви виявили, що першою вашою реакцією є бажання поквитатися — не поспішайте мститися. Ви здивуєтеся тому, що може статися, коли ви зробите крок назад і вибачите.

 

Джордж Колрізер — спеціаліст з організаційної та клінічної психології. Викладач курсу «Ефективне лідерство» в IMD Business School

 

НАВІЩО ВЧИТИ ПРОЩЕННЯ ЛІДЕРІВ: КОНТРОЛЮЙ, ПОСТУПАЮЧИСЬ!

 

Джордж Колрізер, викладач курсу «Ефективне лідерство» в одній із найкращих бізнес-шкіл світу — IMD Business School, невипадково розповідає своїм студентам неймовірну історію про прощення. Про те, як батько зміг вибачити вбивцю свого сина і як це змінило їхнє життя.

Колрізер пропонує студентам школи поставити себе на місце цих людей і подумати: чи здатні вони за таких обставин відмовитися від помсти? Зазвичай аудиторія ділиться приблизно порівну. І багатьом помста видається справедливою відплатою, а прощення вбивці є неприпустимим з будь-якої точки зору.

Чому, на думку Колрізера, бізнесменові так важливо знати про свої емоційні реакції, які можливі в екстремальних обставинах? Бо «основна помилка щодо емоцій полягає в тому, що вони зникають». Помста — досить поширений мотиватор у корпоративній поведінковій практиці.

В умовах жорсткої внутрішньої та зовнішньої конкуренції підприємницька поведінка нагадує спортивне змагання чи військові дії. У подібних обставинах пробачити — значить піти на серйозну поступку своєму противнику. «На жаль, багато хто вважає поступки ознакою слабкості, хоча насправді принцип взаємності дозволяє контролювати хід бесіди та керувати нею», — каже Джордж Колрізер.

Він описує ситуацію своєрідного емоційно-поведінкового обміну: важливо не тільки самому йти назустріч, а й не пропустити крок опонента у відповідь і навіть винагородити його за поступку. Маючи багаторічний досвід переговорів у кризових ситуаціях, Колрізер дає таку пораду: проявляйте терпіння!

Не відповідаючи ударом на удар, ви фактично створюєте «ситуацію прощення» і обеззброюєте противника. Емоційний зв’язок має давати людині почуття безпеки, формувати атмосферу довіри та співробітництва.

 

ХХХ

 

У наступних публікаціях ми продовжимо розмову про роль помсти та прощення у корпоративному управлінні.

 

Статті на тему: 

ПРОЩЕННЯ СИЛЬНИХ: історія про те, як убивця та його жертва роблять наш світ кращим

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: