ВІДБУДОВА УКРАЇНИ: що держава чекає від бізнесу, а бізнес — від держави
Згенеровано за допомогою ШІ / bing.com
У поточній та повоєнній відбудові України надзвичайно важливою є роль приватного бізнесу — іноземного і вітчизняного. Водночас для залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій необхідно створити в країні відповідні інституціональні умови. Прозорість відносин між державою та бізнесом, спроможність реалізовувати проєкти відбудови, подолання корупції — ось головні чинники, що сприятимуть успішності процесу відновлення України.
Перед Україною стоїть безпрецедентне за масштабом та складністю завдання відбудувати країну, ліквідувавши нищівні наслідки російської агресії. Цей процес не може чекати до завершення війни, проєкти відбудови мають розпочинатися вже зараз.
Для цього недостатньо реформ, що Україна вже запровадила протягом війни, нехай навіть їх масштаб і швидкість вражають. Чекають на вирішення численні питання — від пошуку фінансування для проєктів відбудови до створення дієвого та прозорого механізму їх реалізації.
СКЛАСТИ БЮДЖЕТ
За оцінкою Світового банку, оприлюдненою у березні 2023 року, вартість програм повоєнного відновлення становитиме щонайменше $411 млрд. Натомість підтверджена станом на сьогодні сумарна макрофінансова допомога Україні від міжнародних фінансових інституцій складає менше ніж 30% від зазначеної суми.
У квітні Світовий банк, МВФ та країни G7 узгодили виділення Україні макрофінансової допомоги в обсязі $115 млрд. Гроші надходитимуть траншами протягом 4 наступних років, а спрямовані вони у першу чергу на покриття потреб бюджету та проєкти швидкого відновлення. За даними Кабміну, лише цього року такі проєкти потребують $23 млрд.
Для порівняння: загальні активи банківської системи України становлять близько $65 млрд, а обсяг працюючого кредитного портфелю сягає лише 18 млрд. Це підводить до очевидного висновку, що для повноцінного відновлення країни потрібні надходження з інших джерел. Зокрема — прямі інвестиції від українського та іноземного бізнесу.
«Інституціональні донори фінансуватимуть системні інфраструктурні та соціальні проєкти, але повноцінну відбудову України має виконати передусім приватний бізнес, — зазначає Голова правління Райффайзен Банк Аваль Олександр Писарук. — За моїми оцінками, з усього обсягу фінансування приватний бізнес буде повинен надати близько 90%».
УМОВИ ДЛЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Існують очевидні передумови для приходу в Україну прямих іноземних інвестицій, спрямованих на післявоєнну відбудову країни, окремих громад чи галузей економіки. Але системним цей потік приватних залучень стане лише у разі виконання трьох умов.
- ПЕРША УМОВА. Сталий мир. Для приватних інвесторів важлива не тільки перемога України, а й сталий мир після війни. В ідеалі гарантії миру мають бути закріплені відповідним мирним договором із Росією.
- ДРУГА УМОВА. Страхування воєнних ризиків. Навіть попри наявність мирного договору з боку Росії залишатиметься небезпека. Ось чому додатковим мотиватором для іноземних та українських інвесторів стане страхування воєнних ризиків. Наразі такий механізм в країні відсутній. «Цього ринку немає зараз, але його потрібно запустити для надходження інвестицій. І зовнішні партнери України можуть допомогти з цим», — наголошує Олександр Писарук. Наразі Україна разом з міжнародними фінансовими інституціями працюють над його створенням, але забезпечити страховий ринок воєнних ризиків мають приватні страхові фонди. Вочевидь, іноземні.
- ТРЕТЯ УМОВА. Макроекономічна стабільність. Цьому сприятиме вищезгадана програма МВФ на чотири роки. З-поміж іншого вона сприятиме дотриманню фіскальної дисципліни в Україні. Тож її виконання є необхідним для успіху повоєнної відбудови України.
СТРАХУВАННЯ ВОЄННИХ РИЗИКІВ
Страхування воєнних ризиків як один із головних чинників надходження іноземних інвестицій стоїть на порядку денному не тільки українського уряду, а і Європейського Союзу, який від початку війни надає Україні масштабну допомогу. Відсутність такого механізму є бар’єром для більшості з країн-членів ЄС для залучення приватного бізнесу до відбудови України.
Питання про страхування воєнних ризиків розглядалося 13 червня на слуханнях у Європейському Парламенті щодо наслідків руйнування греблі у Новій Каховці. Як стало відомо, наразі Євросоюз працює з міжнародними партнерами, щоб запровадити воєнне страхування, яке дозволить приватному бізнесу з країн ЄС долучитися до проєктів відбудови ще до завершення війни.
«Євросоюз продовжує обговорення з кількома партнерами, включаючи Велику Британію та ЄБРР, щодо потенційного створення інструменту, який міг би стимулювати страховий бізнес до започаткування політики «воєнного страхування» України», — зазначив виконавчий віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
Також Європейська Комісія та ЄБРР працюють над створенням фонду у 40 млн євро для підтримки малих та середніх підприємств. За словами Домбровскіса, мета створення фонду — надання додаткових гарантій для експортно-орієнтованих агентств, щоб вони могли продовжувати експорт ЄС для компаній в Україні.
Нагадаємо, раніше ЄС виділив Україні макрофінансову допомогу в обсязі 18 млрд євро для забезпечення фінансування державного сектору. Ці фінансові ресурси дозволять державним інституціям України виконувати свої ключові соціальні функції в умовах війни.
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ
Довготривала макрофінансова допомога з боку міжнародних партнерів у поєднанні зі страхуванням воєнних ризиків та подальшим залученням приватних інвестицій створюють передумови для успішного відновлення України. Втім, дивлячись у майбутнє з оптимізмом, потрібно тверезо оцінювати інституціональні можливості країни.
Україна досі не мала досвіду освоєння таких обсягів фінансових надходжень. Найбільша сума, яку освоювала Україна у своїй історії — $6−8 млрд на рік, а всього за роки незалежності в країну надійшло близько $50 млрд прямих іноземних інвестицій.
Повоєнна відбудова вимагатиме ефективного цільового освоєння десятків мільярдів доларів на рік. На думку генерального директора української інвестиційної компанії Dragon Capital Томаша Фіали, у поточних умовах Україна здатна освоювати протягом року до $20 млрд прямих іноземних інвестицій.
«Може бути проблема з тим, що країна не готова до того, аби ці гроші правильно та ефективно використати, — зазначає Мустафа Найєм, голова Агентства з відновлення та розвитку інфраструктури. — Ось чому підготовка ґрунту для майбутньої відбудови — найбільше наше завдання, поки триває війна».
До того ж міжнародні інституції та іноземні приватні інвестори слідкуватимуть за цільовим використанням грошей та вкладатимуться у проєкти за відсутності прозорої підзвітності.
Відтак, існує гостра потреба у якісних проєктах відбудови, кваліфікованих проєктантах та інженерах, потреба у якісній експертизі. Також необхідно створювати та вдосконалювати відповідні інституції, спроможні це робити: проєктні інститути, будівельні компанії, державні органи тощо.
За словами Найєма, всюди є проблеми. Приватні компанії не мають досвіду роботи з міжнародними інституціями, а державний сектор — з такими обсягами роботи. Раніше регіони реалізовували по 10 проєктів на рік, а зараз матимуть робити тисячі.
ГОЛОС БІЗНЕСУ
На думку гендиректора Dragon Capital Томаша Фіали, для пришвидшення процесу повоєнної відбудови Україні потрібно скористатися досвідом економічних реформ, впроваджених країнами Східної Європи, зокрема Польщею, Чехією, Словаччиною.
«У післявоєнному відновленні треба зробити ті кроки, до яких ці країни вдалися ще в 1990-ті роки», — зазначає Фіала.
Необхідними кроками гендиректор Dragon Capital вважає повну лібералізацію всіх цін та тарифів, максимізацію приватизації, щоб держава не намагалася керувати цілими галузями та окремими активами, і створення сильних інституцій. Такі заходи будуть зрозумілі внутрішньому і закордонному інвестору, а в результаті пришвидшать залучення інвестицій.
ПРОЗОРІСТЬ ВІДНОСИН МІЖ ДЕРЖАВОЮ ТА БІЗНЕСОМ
Один з аспектів створення в Україні інституціональних можливостей для успішної відбудови із залученням приватних інвестицій — подолання в країні корупції.
«Реакція на корупцію з боку державних органів та суспільства має бути жорсткою, швидкою та невідворотною, — зазначає Мустафа Найєм. — Найкращий механізм протидії корупції — відкритість інформації. Якщо кожен з вас буде мати такий самий доступ до інформації з відбудови, як державні інституції та чиновники, — корупція почне зникати».
Чи не головний актив України під час війни — довіра з боку міжнародних партнерів, на якій будується бажання та спроможність надання макрофінансової допомоги й надходження іноземних приватних інвестицій надалі.
Раніше ми докладно розповідали про поточні дії України на шляху подолання корупції. Зокрема, наша країна рухається до повноцінного членства в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і готується до імплементації норм Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.
Також розроблена Державна антикорупційна програма (ДАП) на 2023–2025 роки та затверджені заходи з її реалізації. Програма налічує понад 1 тисячу комплексних превентивних методів запобігання корупції.
Ефективне виконання (ДАП) пришвидшить отримання Україною членства в ОЕСР та забезпечить прозорість і підзвітність реалізації проєктів повоєнної відбудови. Процес відновлення країни тісно пов’язаний з інтеграцією до ОЕСР та впровадженням стандартів ЄС щодо ведення бізнесу і протидії корупції.
