10 ЗАКОНІВ ТИРАНІЇ: Адольф Гітлер із Німеччини

Ієронім Босх. Страшний суд (фрагмент), 1495-05 / Арт-оформлення: Olena Burdeina (FA_Photo) via Photoshop

Він мріяв стати художником, а став найжорстокішим диктатором минулого століття, влаштував геноцид єврейського народу, розпочав Другу світову війну, що закінчилася смертями десятків мільйонів людей. Це Адольф Гітлер.

10 ПРАВИЛ ПРАВЛІННЯ ГІТЛЕРА

Офіційний портрет Адольфа Гітлера, 1938 / wikipedia.org

Я прийшов у цей світ не для того, щоб зробити людей кращими, а для того, щоб використовувати їхні слабкості

Адольф Гітлер

ПРАВИЛО 1. ПОВІР У СВОЮ ОБРАНІСТЬ

айвідоміший диктатор Німеччини Адольф Гітлер (1889–1945) народився в невеликому австрійському містечку Браунау-ам-Інн у квітні 1889 року. В школі монастиря вчився добре і співав у церковному хорі. 1900 року був зарахований до училища в Лінці. Там уперше проявилася в нього пристрасть до малювання. Маленький Адольф вирішив, що стане художником.

1907 року він вирушив до Відня — вступати в Академію образотворчих мистецтв, але провалився у другому турі. При цьому ректор відзначив здібності Гітлера та порадив йому зайнятися архітектурою. Наступного року Адольф спробу вступу до Академії повторив, але вона була ще більш «успішною» — він вилетів у першому турі. Далі намагався заробити на життя, продаючи пейзажі Відня як ілюстровані листівки…

Гітлер (крайній праворуч) із товаришами по службі, 1914 рік / wikipedia.org

І як такий розчавлений обставинами невдаха зміг очолити й повести за собою цивілізовану Німеччину, перетворивши її принагідно на безмозке стадо? Тут потрібна була тверда віра у свою винятковість.

І Гітлер знайшов її під час Першої світової війни (отримавши звання єфрейтора, був польовим кур’єром у штабі)… Після поранення та одужання він потрапив до Мюнхена, і там його вразили антивоєнні настрої серед цивільних німців. Гітлер звинувачував у цьому переважно євреїв.

У серпні 1918 року він одержав Залізний хрест I ступеня, хоча піхотинців ним нагороджували досить рідко.

Мир, нав’язаний Німеччині після війни, розчарував його і розлютив, здався йому принизливим. Адольф раптом вирішив, що знає, як врятувати свій народ, а заразом і завоювати світ.

ПРАВИЛО 2. ПОКАЖИ, ЩО ТИ Й Є НАРОД

До кінця 1930 року кількість безробітних у Німеччині зросла вдвічі і досягла трьох мільйонів (в економічному спаді Гітлер звинувачував євреїв), а до 1932-го вже становила майже 30% усього працездатного населення.

Два потрясіння — гіперінфляція 1923-го і Велика депресія 1929 року (після біржового краху в США) — загнали країну в глухий кут, люди перестали вірити в демократію і в раціональність капіталізму. І тут у пригоді став Гітлер із його ідеями про національне відродження, оновлення Німеччини, про нову людину, новий Єрусалим…

Усі нацистські церемонії були побудовані за принципом релігійних ритуалів. Гітлер був католиком і добре усвідомлював значущість та привабливість усього священного. У цьому його геніальність, він змусив народ повірити в те, що він один із них, і для них він став месією.

Партія нацистів, яка 1928 року на парламентських виборах ледве набрала 2,8% голосів, 1932-го зі своїми радикальними гаслами вже мала 37% підтримки виборців.

Гітлер під час пропагандистського турне, 1923 рік / wikipedia.org

ПРАВИЛО 3. ВІЗЬМИ КРАЇНУ ПІД СВІЙ КОНТРОЛЬ

3 лютого 1933 року на зустрічі зі своїми адміралами й генералами Гітлер озвучив кінцеву мету зовнішньої політики: «завоювання життєвого простору на Сході та його безжальна германізація».

А 27 лютого загорівся німецький Рейхстаг. Звинуватили в підпалі Маринуса ван дер Люббе, голландського комуніста. Але того ж дня президент Гінденбург видав надзвичайний Указ про захист народу й держави, яким скасовували чимало громадянських свобод — свободу особистості, зібрань, слова, друку…

А Гітлер ставав володарем диктаторських повноважень. Історики вважають цей указ одним із ключових кроків у створенні нацистської держави в Німеччині. І вони ж висувають версію, що в підпалі могли брати участь самі нацисти…

ПРАВИЛО 4. ПОЗБУДЬСЯ ІНШИХ ПАРТІЙ

Партія нацистів під керівництвом Гітлера стала найбільшою в німецькому рейхстазі партією, обраною демократичним шляхом. Його призначили канцлером у 1933-му, і після перемоги партії на виборах рейхстаг (парламент) у березні того ж року ухвалив Закон про надзвичайні повноваження. За ним уся законодавча влада перейшла до Адольфа Гітлера.

Закон надав Кабінету міністрів право ухвалювати закони без участі рейхстагу протягом чотирьох років. Офіційна назва цієї постанови — «Закон про ліквідацію бідування народу і рейху».

Уже наприкінці червня інші партії були залякані Гітлером до такої міри, що тільки й мріяли про розпуск. І 14 липня 1933 року було оголошено, що в Німеччині є тільки одна легальна політична партія — гітлерівська нацистська.

Президент Гінденбург помер у серпні 1934-го, і Гітлер одразу об’єднав посади канцлера і президента в одну — диктаторську, він назвав себе фюрером («лідером») нового німецького рейху.

Веймарська республіка перестала існувати, і виник Третій рейх, держава з однопартійною диктатурою на основі ідеології націонал-соціалізму — тоталітарної та автократичної. Гітлер поставив завдання: знищити німецьких євреїв і встановити Новий порядок, тобто почати відродження нації.

Гітлер під час виборчої кампанії, 4 квітня 1932 року / wikipedia.org

ПРАВИЛО 5. СТВОРИ СВОЄ «СВЯТЕ ПИСЬМО»

Як Гітлер став письменником? Взяв і написав «Майн кампф» (нім. Mein Kampf — «Моя боротьба»). Є відомості, що він не сідав за друкарську машинку, ба більше, не писав від руки, а, перебуваючи в тюремній камері, диктував Рудольфу Гессу.

У цій книзі Гітлер ділив усіх людей на категорії, на вищі та нижчі типи. На вершині, за його словами, перебував німець — світлошкірий, волосся світле, очі блакитні. Гітлер назвав такий тип арійцями, стверджуючи, що це вища раса. До нижчих належали євреї та слов’янські народи…

Коли «Майн кампф» вперше була випущена 1925 року, продавалася вона погано. Але після того як Гітлер став канцлером Німеччини, рахунок пішов на мільйони проданих примірників. Вважалося доречним дарувати книгу молодятам, випускникам середньої школи тощо. На продажі книжок Гітлер заробив досить багато — не кожен письменник цим похвалиться.

Щоправда, були й такі поціновувачі його «шедевра».

700-сторінкова стаття Гітлера, розпочата 1924 року, коли він сидів у в’язниці після невдалого мюнхенського Пивного путчу, і вперше опублікована кількома роками пізніше, є настільки нечитабельною, що, незважаючи на її повсюдне поширення за часів Третього рейху, малоймовірно, що більшість німців відкриє цю книгу. Вона сповнена пихатих, важких для розуміння положень, історичних дрібниць і заплутаних ідеологічних ниток.

Однаковою мірою неонацисти та серйозні історики схильні уникати її

Ці слова належать Саллі Макгрейн, журналістці з Берліна. Її матеріал було опубліковано в червні 2014 року в американському тижневику The New Yorker.

ПРАВИЛО 6. ЗНАЙДИ І ЗНИЩ ВОРОГА

Щоб перемогти ворога, треба насамперед вказати на нього своєму народу. І всіма засобами пропаганди постійно про цього ворога нагадувати. Власне, для цього й було написано «Майн кампф». А далі — слід знищувати цього ворога всіма силами й засобами. У цьому Гітлеру якраз і стала в пригоді війна. І Голокост.

ПРАВИЛО 7. ОБЕРИ СИМВОЛІКУ

Свастика нацистської Німеччини стала символом «приналежності до арійців», символом національної гордості німецького народу.Водночас це символ абсолютного зла. У сьогоднішній Німеччині демонстрація свастики та інших нацистських символів кримінально карається. Така ж заборона діє і в низці європейських країн. А ось уперше її використовували понад 5000 років тому. І в перекладі з санскриту svastika означає «щастя», «благоденство».

ПРАВИЛО 8. СТВОРИ СВІЙ УНІКАЛЬНИЙ ОБРАЗ

Говорячи про причини, які поставили Гітлера на місце очільника держави, а Німеччину призвели до катастрофи, беремо всі складові: економічна криза, криза політична, втрата довіри до влади, обдурені надії народу, приниження від поразки в Першій світовій… Але був і такий фактор — бренд під назвою Гітлер.

У 20-х особистий фотограф Гітлера Генріх Гофман не просто задокументував процес становлення фюрера, а й значною мірою допоміг Гітлеру створити впізнаваний образ. На його фото лідер праворадикалів завжди мав дуже впевнений і привабливий вигляд. Гофман «редагував» жести, вчив позувати, підбирав гардероб, віддаючи перевагу костюмам стильного крою та краваткам.

Гітлер під час ораторського виступу. Типовий прийом: рух правої руки підкреслює кульмінацію промови / wikipedia.org

Для завершення образу Гітлер найняв ще одного фахівця — колишнього артиста цирку та містика Еріка Яна Гануссена. На початку 1930-х Гануссен, вивчивши опуклості на черепі Гітлера і розглянувши його долоні, повідомив фюреру таке: той неодмінно опиниться на вершині влади. А ще Гануссен навчав майбутнього вождя ораторської майстерності, ефектних жестів та вмінню тримати паузи — всього, що справляє яскраве враження на глядачів.

Як результат, Гітлер ретельно готувався до виходу на публіку і в процесі своєї промови цю публіку приручав. А наприкінці виступу різко йшов, аби не дати їй отямитися і щоб не встигли посипатися запитання.

ПРАВИЛО 9. ТВОЯ КОМАНДА — ЦЕ ПОЛОВИНА УСПІХУ

Як то кажуть, короля робить свита. Гітлер це прекрасно розумів, і в його оточенні, серед тих, хто став елітою нацистської влади, були такі самі, як він, з такими самими комплексами — ущербності, недосконалості тощо. Гіммлер був слабкий зором, Геббельс із дитинства кульгав… Багато хто з них не належав до керівної верхівки, але за всяку ціну прагнув туди увійти, борючись зі своїм почуттям неповноцінності кожен по-своєму.

Для зміцнення влади Гітлер використовував залякування та страх. Він створив СС, гестапо й концентраційні табори, куди відправляли євреїв, а також узагалі будь-яких супротивників Гітлера.

Генієм пропаганди нацистів був Геббельс. Його методи успішного перетворення звичайних людей на зомбі працюють і донині.

Росіяни — це не народ у загальноприйнятому сенсі слова, а набрід, що виявляє яскраво виражені тваринні риси. Це можна з цілковитою підставою віднести як до цивільного населення, так і до армії

Йозеф Геббельс, 1942 рік

ПРАВИЛО 10. СТАНЬ КУМИРОМ ДЛЯ НІКЧЕМ

У психологічному аспекті успіх Гітлера в тому, що він перетворив народ на натовп і налаштував цей натовп на свою хвилю. Він чітко усвідомлював, що кожен його слухач боявся своїх страхів, страждав від самотності, вважав себе нікому не потрібною людиною з купою проблем, що звалилися на голову. І раптом поруч із ним — такі самі, як він, їх багато, і тепер разом вони — сила.

Гітлер схопив настрої натовпу й навчився керувати його емоціями. Він поділився божевільною енергією загнаного в кут щура, який жадає реваншу. Фюрер обіцяв, що візьме розв’язання всіх проблем на себе, і тоді в країні буде порядок, а для цього достатньо лише знищити тих, хто заважає…

Адольф Гітлер і Єва Браун, 14 червня 1942 року / wikipedia.org

КІНЕЦЬ ДИКТАТОРА

Дожити до щасливої безбідної старості у Гітлера не вийшло. Із січня 1945 року він перебував у бункері. 30 січня востаннє виступив на радіо із закликом битися до останнього, до «остаточної перемоги». У березні було зроблено його останню прижиттєву зйомку.

29 квітня 1945 року Гітлер одружився з Євою Браун, а наступного дня покінчив життя самогубством у її ж компанії. Чи думав він, що таким буває щастя? І чи зробив щасливим свій народ?

10 ЗАКОНІВ ТИРАНІЇ: Антоніу ді Салазар із Португалії