АРТЕМ ПОЛІЩУК: сучасний платонік про те, як філософія змінює життя

Артем Поліщук / Світлина з особистого архіву

КОРОТКИЙ ПРОФІЛЬ

Ім’я: Артем Поліщук

Дата народження: 26 жовтня 2000 року

Місце народження: Одеса, Україна

Професія: філософ, організатор «Клубу читання Платона»

Якщо ви вважаєте, що філософія — це не про вас і не про реальне життя, то серйозно помиляєтеся. Переконатися в цьому можна на прикладі «Клубу читання Платона» та його засновника Артема Поліщука. Якщо ви не знаєте, як через осмислені діалоги перетворити хаос і невизначеність повсякденності на гармонію та порядок, саме час це дізнатися. Ласкаво просимо до «Клубу читання Платона»…

НАВІЩО ЧИТАТИ ВГОЛОС ПЛАТОНА

проєкту «Клуб читання Платона» є своя невелика історія, яка почалася, коли я став слухачем школи Андрія Баумейстера «Архітектор Смислів». Там у мене розвинувся смак до збирання множини в єдність, до впорядкування мисленнєвого хаосу. Власне кажучи, практика вільного і відповідального мислення — це саме те, що ми продовжуємо робити і зараз через читання діалогів Платона. Можна сказати, що до Платона мене привів живий потік життя. Цей філософ давно знаходив у мені відгук, але спочатку не я, а інша людина була ініціатором створення групи читання Платона.

Тоді у мене багато часу займала робота, і я взагалі не був упевнений, що зможу повноцінно брати участь у цій групі. Але, приєднавшись до неї, я з часом запропонував учасникам щоденне спільне читання діалогів за методикою, яку ми з моїм товаришем напрацювали раніше під час спільного читання вголос літературних творів. Про свою зацікавленість у такому форматі заявили кілька людей, і це дало старт групі. Ми ближче познайомилися, потоваришували й розділилися на малі групи, щоб далі поширювати цей метод читання Платона.

ПЛАТОН ЯК КАТАЛІЗАТОР ЗМІН

Спершу я був помічником модератора групи. А з часом, коли ініціатор ідеї відійшов від проєкту, став повноцінним модератором. Одночасно з цим у моєму житті відбулися кардинальні зміни — мене звільнили з роботи. Я розцінив це як знак того, що мені потрібно зосередитися на проєкті читання Платона. Якісь заощадження на перший час у мене були, залишилося тільки зрозуміти, як вивчення платонівської філософії зможе прогодувати мене в подальшому. Ось тоді у мене й з’явилася ідея «Клубу читання Платона».

Серце клубу — це наша методологія читання, яка з’єднує учасника з іншими учасниками і кожного з них із текстом Платона. Ми обираємо перелік із 16 діалогів, які розподілені по 4 рівнях складності. Кількість зустрічей підлаштовується під певну «якість» діалогу. Залежно від обсягу та складності тексту ми читаємо його повністю або розбиваємо на частини.

ЧОТИРИ ГЕРМЕНЕВТИЧНИХ РІВНІ

У школі «Архітектор Смислів» у нас був важливий курс герменевтики. У герменевтичних процедур є чотири рівні осмислення тексту. У малих групах щоденного читання та на щотижневих зустрічах навчаються читати діалоги Платона на цих рівнях. Відбувається це таким чином. Спочатку ми практикуємо «нульове читання» — це первинне сприйняття змісту, який після самостійного читання формулюємо в 5–7 реченнях, виділяючи головні поняття та метафори. Потім все це разом обговорюється на щотижневій зустрічі з модераторами малих груп. Так у нас формується певне панорамне бачення, огляд різним чином пов’язаних понять і перспектив.

Після рівня орієнтації слідує рівень інтерпретації. Ми спершу самостійно, а потім спільно читаємо та інтерпретуємо фрагмент за фрагментом. Інтерпретація також стає предметом глибоких і жвавих дискусій у малих групах. На третьому рівні відбувається як би крок убік від тексту Платона. Після деталізації важливих для розуміння фрагментів на попередніх рівнях він знову постає як єдине ціле у коментаторів Платона, роботи яких ми обговорюємо на зустрічі.

Так само, як і на першій зустрічі, кожен учасник формулює 5–7 речень, але додає до них ще одне — ключову, головну, на його думку, проблему тексту. На цьому етапі завдання модератора — зібрати всю цю множинність інтерпретацій в єдину смислову картину. І тоді на четвертому етапі творчо розвинути свою думку, наприклад, у вільній формі написати про усвідомлене невеликий есей, вірш або розповідь.

ПЛАТОН МЕНІ ДРУГ, АЛЕ… НЕ ДО КІНЦЯ ЗРОЗУМІЛИЙ ДРУГ!

Слід зазначити, що практика вільного мислення враховує не тільки досвід апологетики, а й критику Платона. Є багато таких учасників, які категорично не згодні з Платоном. Щоправда, найчастіше це виникає через нерозуміння його ідей. Як я вже сказав, на третьому рівні ми вивчаємо роботи інтерпретаторів Платона, в тому числі критично до нього налаштованих. Ми починаємо з коментарів Лосєва і закінчуємо сучасними дослідниками платонівських текстів. Наше завдання — отримати максимально панорамне бачення, з якого потім вийти у вільне розмірковування. До речі, враховується також не лише різниця в оцінках, але й різниця в перекладах.

Кожен перекладач, кожен переклад — це окрема інтерпретація Платона. Учасники нашого клубу — переважно українці, які живуть у різних країнах: Німеччині, Франції, Америці… Їх знання мов допомагає нам краще зрозуміти той чи інший фрагмент. І, звичайно ж, ми не можемо ігнорувати мову оригіналу — у нас навіть є курси давньогрецької. Занурення в грецьку мову постійно приносить дивовижні відкриття, іноді навіть суто побутові. Зі словами «аптека», «математика», «географія» все більш-менш очевидно. Але таке звичне нам слово, як «петрушка», раптово, як і ім’я Петро, виявляється похідним від грецького «камінь».

ЗА ЩО СВАРЯТЬ ПЛАТОНА

Мабуть, найчастіше опоненти Платона зосереджують свою увагу на критиці його ставлення до тіла. Їм здається, що в низці діалогів, приміром у «Федоні», філософ ставиться до нього зневажливо. Але це відбувається передусім від неповноти розуміння, від відсутності цілісного уявлення про платонівську думку. Платон, як відомо, мав неабияку фізичну силу, неодноразово перемагав у спортивних змаганнях. Тобто втілював давньогрецький ідеал тілесної досконалості. Навряд чи така людина могла зневажливо ставитися до тіла. Радше «у здоровому тілі здоровий дух» — це про нього!

В Академії Платона філософи ніколи не нехтували тілесними вправами. Досить подивитися на бюст мислителя — таку шию можна побачити лише в атлета. Так, у діалозі «Федон» у нього дійсно є уявлення про філософію як про свого роду вмирання. Цією метафорою Платон хоче показати, що філософствуючи, ми залишаємо розумом земний світ, сповнений тілесних прихильностей і пристрастей, надлишок яких перешкоджає мисленню. Але це, звісно, не має нічого спільного з приниженням тілесності. Це радше перший досвід теорії самопізнання, відгомони й переклики з якою ми спостерігаємо в пізнішій європейській традиції.

ПЛАТОНІЗМ — НАЙПРАКТИЧНІША ФІЛОСОФІЯ

У діалозі «Федр» ми бачимо, як Платон поєднує світ розумовий зі світом чуттєвим. Останній жодним чином не постає у нього як те, від чого варто відмовитися і піти в чисте споглядання. З другим аспектом пов’язана друга за частотою претензія до Платона — його філософія гранично споглядальна, а тому непрактична. З цим мені теж важко погодитися, оскільки приклад мого власного життя показує, як ідеї Платона можуть впливати на життєві події та долі. Платонівська філософія є дуже практичною, бо на її основі можна побудувати повноцінне, осмислене життя. У моєму власному житті завдяки Платону з’явилося набагато більше порядку, виникла якась система.

Нічого з цього було б неможливо без платонівської теорії та медитації, які формують цілісне, стратегічне мислення. Ну, наприклад, побачити спільне між щоденними завданнями, звести безліч справ у проєкт, проєкти — в цілісність осмисленого життя. Все це — розумові операції, яких навчає Платон. Крім того, з лекцій з античної філософії ми пам’ятаємо, який величезний вплив, у тому числі й через таких посередників, як Плотін, Платон справив на європейську цивілізацію і культуру. Зокрема, на становлення християнської традиції. Без Платона був би неможливий Діонісій Ареопагіт. Ми бачимо, як платонізм вплинув на літературу. І тут насамперед, звісно, ми мусимо згадати про Данте. Його ідеї знайшли відображення в архітектурі — у чудових готичних соборах. Широко відома фраза Альфреда Норта Уайтхеда: «Вся філософія — це нотатки на полях Платона». І це дійсно так.

Міжнародний конкурс оповідань «ОДЕСССІАДА»

ЗА ЩО ЛЮБЛЯТЬ ПЛАТОНА

Якщо говорити про те, що найбільше цінують члени клубу в Платоні, то це, ймовірно, постать Сократа. Те, яким цей історичний персонаж постає в діалогах Платона, чіпляє читача за живе. Свідомо чи несвідомо він починає вбирати й практикувати метод сократівського запитування та ведення дискусій. Але й крім Сократа багато чого для учасників клубу стає предметом відкриттів і навіть потрясінь, адже багато платонівських ідей дійшли до нас у спотвореному вигляді. Візьмімо хоча б саме слово «ідея». Ми його розуміємо як якусь ментальну репрезентацію речей, того, чим ми володіємо. Ми говоримо, наприклад: «Мені прийшла ідея». У Платона ж зовсім інше уявлення про ідею.

Або візьмемо тему самопізнання, яка розгортається починаючи з «Алківіада». Зустріч людини з самою собою — це надзвичайно актуальна для сучасного світу тема. У тому потоці інформації, який сьогодні обрушується на наш мозок, виявляється непросто відповісти на питання «хто я?» Платонівські діалоги вчать, як піднятися над цим потоком і побачити себе, звернутися до себе. Ти хочеш керувати іншими або піклуватися про інших? Почни з себе: пізнай себе, почни спершу керувати собою, навчися піклуватися про себе.

А ВИ ТОЧНО ЗНАЄТЕ, ЩО ТАКЕ ЛЮБОВ?

Або любов — це те, без чого неможливо жити людині будь-якої культури та епохи. Однак ми в основному спираємося на поширене уявлення, згідно з яким любов — це те, що розгортається між двома людьми. У Платона ми бачимо набагато складнішу картину. У його діалогах любов — базова енергія світобудови, якою просякнуто буквально все. Це сила, яка тягне все живе до Єдиного, вона спрямована не по горизонталі — від людини до людини, а по вертикалі — до якогось вищого, трансцендентного початку. А наше тяжіння до тілесної краси й задоволень — це всього лише спотворення вічного прагнення до Першопочатку. При цьому у Платона є дві іпостасі одного кохання — Афродіта Уранія (небесна) та Афродіта Пандемос (земна, тілесна або, майже дослівно, — всенародна).

Мені здається, в житті кожного з нас так чи інакше присутні обидві, і нам варто навчитися вибудовувати з ними правильну взаємодію. У Платона справжня любов — це любов до Першопочатку, яка спрямовує нас до пізнання — в першу чергу самих себе. Тобто від пізнання безлічі речей, від тілесних, чуттєвих насолод ми рухаємося до споглядання самого себе як якоїсь «єдності». Тому іпостась Афродіти Пандемос надзвичайно важлива — з усвідомлення земної любові починається наше сходження до небесної любові. Щоб енергія любові не стала руйнівною, надати їй правильного напрямку має певна рефлексія, навик певного роздуму про себе та світ. Але наскільки сучасна людина це розуміє?

ПЛАТОН — УНІВЕРСАЛЬНИЙ «ПЕРЕМИКАЧ»

Замість того щоб заглянути всередину себе, ми задивляємося в глибини інтернету і смартфона. Ми віддаємо себе у владу різного роду тілесних потягів, втрачаючи контроль над ними, — нам їх постійно мало, тому ми шукаємо все нові й нові! Так відбувається втрата себе, наростає відчуття нестачі, неповноти, відсутності сенсу. Ось чому Платон для сучасної людини — найважливіший «перемикач» із зовнішнього простору у внутрішній. Ми сповільнюємося і починаємо спокійно розмірковувати. І раптом вперше помічаємо ті ідеї та цінності, які рухають нами і нашим світом. Зазвичай усі вони не наші, вони приходять до нас іззовні, ми їх не перевіряємо, не критикуємо, не піддаємо сумніву.

Діалоги Платона дозволяють знайти стійкість, міцний фундамент всередині себе. Але й опора зовні не менш важлива. Як було сказано вище, наслідуючи Платона, бажано перебувати не лише у гарній ментальній, але й фізичній формі. Для цього не обов’язково займатися пауерліфтингом. Можна сказати, що прагнення до фізичного здоров’я — це окремий випадок чесноти розсудливості, тому що фізичне навантаження допомагає приборкувати пристрасті. Займаючись йогою або відвідуючи спортзал, ми залишаємо простір повсякденного хаосу й приводимо до ладу своє тіло.

ЩО ТАКЕ ПЛАТОНІВСЬКА МЕДИТАЦІЯ

Я не раз помічав: коли свідомість переповнена інформацією, достатньо півгодини приділити йозі, і ти повертаєш своїй свідомості чистоту і спокій, а своєму життю — впорядкованість і контроль. При цьому йога для мене — це не вікно в східну традицію, в якій мені мало що відкрито, я дивлюся на неї виключно як на гарну розминку, розтяжку та зміцнення тіла. Що стосується медитації, то вона може бути декількох типів. Наприклад, платонічна медитація, яку я практикую, — це збирання множини в єдність. Вона відрізняється від буддійської. У платонічній медитації можна поміркувати про те, як пройшов твій день або тиждень. Ось такі події за цей час відбулися, такі справи я зробив. Що було важливим? Що хорошим, що поганим? Що їх об’єднує?

Власне, це робота зі своїм світоглядом. Ти виявляєш свій інтерес у цьому світі, сенс існування та головні цінності. При такому підході філософія з абстрактного мудрування перетворюється на реальну життєву практику. У мене навіть є мрія створити в віддаленому майбутньому щось на зразок «села філософів», в якому життя буде влаштоване по-платонівськи. Зараз щось подібне вже існує, але у віртуальному світі — у вигляді нашого клубу. По суті, це вже «мала сім’я». Нерідко трапляється, що наші щоденні зустрічі тривають не по 30–40 запланованих хвилин, а годинами — настільки сильно людей хвилюють теми, які ми порушуємо. Ми добре знаємо один одного, завжди раді нашому спілкуванню й творчості. Час від часу по Zoom ми навіть розігруємо невеликі театральні сценки. Я люблю іноді написати розповідь, приміром про трансформацію героя, чуттєво зобразити цей процес.

ЯК ДІАЛОГИ ПЛАТОНА ЗМІНЮЮТЬ ЛЮДЕЙ

Вже з перших тижнів перебування в клубі людина відчуває на собі його вплив. Через те, що ми щодня читаємо вголос у малих групах, змінюється дикція. Удосконалюється вміння висловлювати свої думки, чути співрозмовника. А це важливі в сучасній реальності навички. Виробляється звичка до повільного читання. І поступово воно, скажімо, ще більше сповільнюється, коли ти одночасно розмірковуєш над текстом, а не пробігаєш по діагоналі. У клубі ти знаходиш нових друзів, а дружба вже сама по собі має терапевтичний ефект. У роздумах і дискусіях ми формуємо більш осмислений погляд на світ, який надихає на нові пошуки та плани. Серед них, звичайно, організація можливості живого спілкування, філософських практикумів в очному форматі.

Також ми хочемо домогтися більшої науковості наших робіт і наших продуктів. Наприклад, проводити міні-дослідження, спираючись на наукові джерела. У планах — складання картосхем платонівських діалогів. Тому що у Платона ми маємо справу не з окремими текстами, а з метатекстом — смисловою цілісністю, де все переплетено і взаємопов’язано між собою. Можливо, проблему адекватності перекладів і термінологічної коректності нам вдасться вирішити на основі технологій штучного інтелекту. У широкому сенсі наша місія — свобода мислення, ми хочемо популяризувати платонізм, розширювати межі «Клубу читання Платона», заохочуючи філософські роздуми та дебати в публічному просторі.

При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media