Huxley
Автор: Huxley
© Huxley — альманах про філософію, мистецтво та науку

ФАЛЬШИВІ НОВИНИ: чи існує вакцина

ФАЛЬШИВІ НОВИНИ: чи існує вакцина
Анастасія Худякова. Три складові успіху (фрагмент), 2019 / Facebook, «Сіль-сіль»

 

Якщо вірусна пандемія COVID-19 або епідемія чуми мають початок та завершення, то епідемія фальшивих новин не закінчується ніколи. Поширення дезінформації у світі стало настільки масштабним, що Всесвітня організація охорони здоров’я назвала її інфодемією. Наукові пошуки психологічної імунізації людства для боротьби з вірусом фейку стануть предметом нашого інтересу сьогодні.

 

«Це знову ж таки випадок так званої брехні, — оголосив Фагот гучним козлячим тенором, — папірці, громадяни, справжні!»


М. Булгаков «Майстер та Маргарита»

 
ГАЗЕТНА КАЧКА ЯК ПОПЕРЕДНИЦЯ ФЕЙКУ

 

Фальшиві новини в засобах масової інформації прийшли до нас з минулого. Ми знаємо, що таке газетна качка — підроблена новина, опублікована з метою обдурити читачів, викликати у них небувалу цікавість до якоїсь події з корисливою чи провокаційною метою. Вже понад 300 років термін «газетна качка» є загальновживаним, хоча існує кілька версій походження цього словосполучення.

За однією з легенд, у XVI столітті багато моряків і мандрівників розповідали обивателям історії про побачене ними на інших континентах, запевняючи, що є місця, де жирні качки сидять на деревах, і досить лише трохи потрясти дерево, як качки впадуть вам прямо в руки, ніби соковиті груші. Коли у Франції почали видавати перші газети, то подібні небилиці стали називати газетними качками.

За другою версією, термін «газетна качка» з’явився з легкої руки бельгійського гумориста Корнеліссена, який у 1815 році опублікував замітку про те, як одна качка з’їла 19 своїх родичів, і публіка повірила інформації настільки, що почала бурхливо обговорювати новину і навіть вести дискусію про ненажерливість качок. З того часу будь-яка фальшива інформація в газеті називалася качкою.

Третя і найпрагматичніша з усіх версія говорить: деякі газетні статті друкувалися з позначенням NT, що в перекладі з латинського Non testatur означає «Не перевірено», а німецькою мовою еntе — «качка».

У будь-якому разі «качки» оселилися на сторінках газет назавжди і приносили фальшивомонетникам новин неймовірні бариші. Цифрова епоха зробила з газетних качок страшних фейкових тиранозаврів, які поїдають залишки здорового глузду та самостійного мислення у мільярдів людей.

 

Єлизавета Книга. Легко шукати приховані сенси там, де їх немає, 2023
Єлизавета Книга. Легко шукати приховані сенси там, де їх немає, 2023 / Facebook, «Сіль-сіль»

 

FAKE NEWS

 

Не мечіть лайки перед фейками!


Авов Аволог

 

Хто з нас не удостоїв лайка якусь фразу знаменитості, котра до цього не мала жодного стосунку, проте Аль Пачіно в ролі мудреця був настільки нам милий, що ми погодилися повірити в ці фейкові афоризми і навіть познайомити з фальшивими думками інших.

Згідно з останніми даними вчених переважна більшість людей, а саме 86% з усіх громадян, які користуються інтернетом, зазнають згубного впливу фейкових новин.

Занепокоєння багатьох урядів, особливо під час військових конфліктів, коли інформаційна війна стає частиною бойових дій, призвело людство до необхідності пошуку протиотрути, а саме до вироблення психологічної вакцини проти вірусу фальшивих новин, який поширюється набагато швидше, ніж передбачали.

Опитування серед 25 000 респондентів з 25 країн, проведене компанією Ipsos (Франція), підтвердило похмурі побоювання: дезінформація настільки міцно увійшла в тканину соціальних взаємин, що неможливо знайти правду, не спіткнувшись об всюдисущу брехню.

Дві третини опитаних (67%) засвідчили, що натрапляли на фейкові новини у Facebook, а більше половини підтвердили, що довіряли хибним новинам у YouTube (56%) та обману, почутому по телебаченню (51%).

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

Шкідливий вплив дезінформації не обмежується безпосереднім матеріальним збитком тих, хто потрапляє в пастку різного роду кібершахраїв, але руйнує щирі відносини всередині соціуму, коли кожен не довіряє всім, а всі не вірять кожному.

Ситуація фейкової епідемії вражає своїм вірусом усі соціальні верстви суспільства, не залишаючи нікому можливості сховатися від їхнього впливу, бо навіть якщо ви і не активний користувач соціальних мереж, фейкові новини прилетять до вас із вуст вашої дружини чи друга, або від касира в супермаркеті, або з підслуханої мимоволі розмови у громадському транспорті.

Боротьба з фейковими новинами ведеться тепер неабияк, створено цілі громадські рухи та спеціальні сайти, такі як, наприклад, найвідоміший український ресурс StopFake.

Звісно, поширення хибної інформації, яка завдає шкоди іншим людям, — це злочин, але державна боротьба з фейками зневажає демократичні засади свободи слова, а так це чи ні, ми зможемо переконатися у найближчому майбутньому.

 

МЕНТАЛЬНІ АНТИТІЛА ДО ВІРУСНОГО ФЕЙКОВОГО ЗАРАЖЕННЯ

 

Ми істину, поподібну до брехні,

Повинні зберігать закритими вустами,

Инакше сором марно наживеш

 

Данте «Божественна комедія»

 

Психолог Сандер ван дер Лінден із Кембриджського університету у книзі «Захист від дурня: чому дезінформація заражає наш розум, і як створити імунітет» розглядає різні способи захисту нашого мозку від згубної, патологічної дії фальшивих відомостей на наше життя.

«Я замислився: якщо правда, ніби дезінформація поширюється подібно до вірусу, чи можна прищеплювати від неї людей?» — заявив Сандер ван дер Лінден та розробив спеціальний механізм, який може імунізувати людський мозок від довіри до фейкової інформації.

Психолог назвав цей метод інтелектуального вакцинування пребункінгом (prebunking — попередня подача). Він упевнений, що кожній людині можна зробити щеплення від дезінформації.

 

Микола Курилюк. Доповнена реальність, 2023
Микола Курилюк. Доповнена реальність, 2023 / Facebook, «Сіль-сіль»

 

На першому етапі «антифейкової вакцинації» людину повинні попередити, що її свідомо обманюватимуть, а тому вона має бути напоготові, посилювати свій скептицизм до можливої для її характеру межі, і це відчуття загрози ймовірного обману допоможе уберегти мозок від можливих майбутніх маніпуляцій.

На другому етапі вакцинування проводиться атака ослабленою кількістю дезінформації з підказкою, де саме каверза і брехня. Коли людина переконується, що й дріб’язкова доза інформації може бути хибною, то починає з більшою мірою обережності сприймати ті чи інші новини. Цей етап пребункінгу вчений назвав запобіжним спростуванням і впевнений, що мала доза фейку здатна підвищити нашу подальшу стійкість під час зустрічі з більш масштабною кількістю дезінформації.

Звичайно, якусь унікальну індивідуальну вакцину від фейкових новин відшукати важко, і один рецепт від одного, навіть дуже розумного психолога навряд чи здатний убезпечити наше життя від зливи брехні, яка обрушується на нас з усіх боків, але спробувати виробити критичне ставлення до інформації, що нам підносять як істину, таку розкіш ми ще маємо право собі дозволити.

То що ж нам робити в такому багатоликому і дивному світі?

«Попередня перевірка фактів — не панацея, а хороша перша лінія захисту. Вона може допомогти людям зберігати пильність», — резюмує Сандер ван дер Лінден свої ідеї в «Захисті від дурня…», а вірити йому чи сумніватися у його словах — це тепер наша особиста справа.

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Отримуйте свіжі статті

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: