АНКЕТА МАРСЕЛЯ ПРУСТА: Дайшин Кашимото, «скрипка сходу сонця» з Берліна, про open-minded world
Фото: A. Savin / wikipedia.org
Подібні легендарні імена на українських концертних афішах — велика рідкість. Дайшин Кашимото — одне з них. Перша скрипка Берлінської філармонії, скрипаль-віртуоз зі світовим ім’ям… Кашимото став довгоочікуваним гостем на сцені Національної філармонії України.
Його приїзд планувався організаторами ще на грудень 2020 року — в межах святкування ювілею Бетховена, який відзначав увесь світ. На жаль, пандемія внесла в ці плани серйозні корективи.
Тож концерт у Києві 20 жовтня цього року можна вважати справжнім дивом і величезною вдачею для всіх українських поціновувачів класичної музики. А можливим він став завдяки неймовірним зусиллям, бажанню та енергії арт-директорки й диригентки New Era Orchestra Тетяни Калініченко.
У результаті Україна почула фантастичне виконання Восьмої симфонії та Концерту для скрипки з оркестром Людвіга ван Бетховена, яке подарували нам Кашимото та New Era Orchestra.
Уперше він взяв до рук скрипку у три роки. У шість переїхав разом із батьками з Лондона до Нью-Йорка й став одним із найталановитіших і водночас наймолодших вихованців легендарної музичної школи Juilliard School за всю її історію.
Далі були світові гастролі — таланту юного дарування аплодували концертні зали десятків країн світу. В 11 років Кашимото переїхав до Німеччини, щоб мати змогу навчатися у великого скрипаля й видатного педагога-перфекціоніста Захара Нухимовича Брона.
Можна сказати, що Брон був справжнім фахівцем із виховання вундеркіндів. Світова слава таких зіркових скрипалів, як Вадим Репін і Максим Венгеров, також починалася з уроків Захара Нухимовича. Сьогодні 42-річний Дайшин Кашимото вже не схожий на «диво-хлопчика». Але його чарівна скрипка — Ґварнері 1674 року — як і раніше, творить дива.
За плечима — престижні конкурси й партнерство з такими представниками світового музичного Олімпу, як диригенти Сейдзі Озава, Мюнґ-Вун Чунґ, Лорін Маазель, Саймон Реттл, Андріс Нельсонс, піаніст Ітамар Голан, скрипаль Ґідон Кремер, віолончеліст Міша Майський… Україна може по праву пишатися тим, що серед цих світил не менш яскраво сяє сьогодні і українська зірка — New Era Orchestra під орудою Тетяни Калініченко.
Безумовно, Huxley не міг оминути таку видатну музичну подію й такого легендарного виконавця. Пропонуємо нашим читачам бліц-інтерв’ю з Дайшином Кашимото, який за традицією нашого альманаху відповідає на запитання Анкети Марселя Пруста.
Втім, на цьому інтрига не завершується — наша редакція готує велике розгорнуте інтерв’ю зі «скрипкою східного сонця», як іноді називають його музичні критики. Тож зовсім скоро ми разом з вами вирушимо в захопливу подорож, у якій нас супроводжуватиме скрипаль Дайшин Кашимото — «диво-хлопчик», що став великим майстром.
Лише за допомогою мистецтва ми можемо вийти за межі самих себе й дізнатися, як інша людина бачить всесвіт
Марсель Пруст
Найголовніша риса вашого характеру…
Завжди намагаюся зберігати грайливий і радісний настрій. Дуже рідко буваю в поганому гуморі.
Які якості цінуєте в чоловіках?
Порядність у стосунках. Це дуже властиво японцям.
Які якості цінуєте в жінках?
Те саме, що й у чоловіках. Для мене немає різниці.
Головний недолік…
Іноді буваю лінивим. Налаштований виключно на радість і отримання задоволення. Хоча зараз ця риса радше мій плюс.
Уявлення про щастя…
Регулярно проводити час із друзями та родиною, тішити себе смачною їжею.
Найбільше нещастя…
Те, що граю лише на скрипці й не володію іншими інструментами. Трохи граю на фортепіано — таланту замало.
Якби могли повернутися в минуле, що б ви змінили?
Ще більше б займався грою й не марнував часу. А ще розширив би кругозір, глибше вивчивши симфонічний і оперний репертуар.
Яскравий спогад із дитинства…
Мені шість років. Я катаюся на велосипеді у нашому містечку за 40 хвилин від Нью-Йорка.
Подія, яка змінила життя…
День, коли я переїхав із Нью-Йорка до Берліна. Мені було 11.
Місто свободи й щастя…
Берлін — мій дім. У Нью-Йорку та Токіо — мої друзі, і саме тут я почуваюся максимально вільно.
Улюблений письменник і книга…
Російська література: Достоєвський «Брати Карамазови» і «Гравець», Лев Толстой «Війна і мир». Ці автори відкрили мені нове мислення. Коли читав Достоєвського, слухав Бетховена. Тепер ці два генії нерозривно пов’язані для мене.
Ваші улюблені квіти…
Моя дружина й мої діти: донька Міла та син Лео.
Що ви ненавидите?
Марно витрачати час. Коли дивишся у вікно — можна відчути натхнення, а от ділові зустрічі не завжди важливі — іноді вони лише відбирають час.
Якою здатністю ви найбільше хотіли б володіти?
Знати більше мов. Говорю англійською, німецькою та японською, але хотів би додати французьку й італійську. Через мову пізнається культура.
Як би ви хотіли померти?
Померти щасливим, у колі близьких.
Ким би ви хотіли бути, якби не собою?
Пілотом. Можна побачити різні пейзажі у різних куточках світу. Природа на Землі — дивовижна!
Ваша мрія…
Моя мрія — світ із різними культурами, але без кордонів. Світ, у якому живуть люди з відкритим мисленням, що поділяють загальнолюдські цінності.
