«Моє бачення пекельного майбутнього краще, ніж Ваше», — з листа Олдоса Хакслі до Джорджа Орвелла

Мало хто знає, що вчителем французької мови Джорджа Орвелла, автора великого роману «1984», був сам Олдос Хакслі, автор не менш великого роману «Який чудесний світ новий!». 

Чи може людська природа бути змінена настільки, що людина забуде про свої права на свободу, волевиявлення і гідність? Чи може людина забути про те, що вона людина?

У Світовій Державі Хакслі підпорядкування людей досягається за допомогою наркотику, що приносить ейфорію за розкладом, та можливості доступу до легкодосяжного сексу. Океанія Орвелла контролює людей за допомогою страху, завдяки невсипущому нагляду та загрозі війни.

Чи може насправді політика чобота, що стоїть на обличчі, продовжуватися нескінченно, видається сумнівним. Я вважаю, що правляча олігархія знайде менш складні та затратні способи правління й задоволення своєї спраги влади, і ці методи нагадуватимуть описані мною в «Якому чудесному світі новому!»

Райтвуд, Каліфорнія.

21 жовтня 1949 року.

Дорогий містер Орвелл,

З Вашого боку було дуже люб’язно попросити видавців надіслати мені екземпляр вашої книги. Я його отримав, коли займався роботою, яка вимагала обширного читання та консультації з додатковими матеріалами; і оскільки поганий зір змушує обмежувати читацький раціон, мені довелося відкласти книгу на довгий час, перш ніж я поринув у «1984».

Погоджуючись з усіма критиками, які писали про неї, маю ще раз сказати, наскільки гарна і дуже важлива ця книга. Чи дозволите сказати натомість про річ, яку книга описує, — ідеальну революцію? Перші ознаки філософії ідеальної революції — революція, що лежить за межами політики та економіки і націлена на цілковитий переворот індивідуальної психології та фізіології, — як можна бачити у Маркіза де Сада, який вважав себе продовжувачем та завершувачем справи Робесп’єра та Бабефа.

Філософія правлячої меншини в «1984» — це садизм, доведений до логічного кінця, що виходить за межі статі або заперечує їх

Чи може насправді політика чобота, що стоїть на обличчі, продовжуватися нескінченно, видається сумнівним. Я вважаю, що правляча олігархія знайде менш складні та затратні способи правління й задоволення своєї спраги влади, і ці методи нагадуватимуть описані мною в «Якому чудесному світі новому!».

Недавно мені довелося заглянути в історію тваринного магнетизму і гіпнотизму, і мене вразило, що світ протягом ста п’ятдесяти років відмовлявся сприймати серйозно відкриття Месмера, Брейда, Есдейла та інших. Почасти через превалюючий матеріалізм, почасти через превалюючу пристойність, філософи дев’ятнадцятого століття та вчені не хотіли розбиратися з дивними фактами психології для практичних людей, на кшталт політиків, солдатів та поліцейських, щоби застосовувати їх для уряду.

Завдяки добровільному невігластву наших батьків настання ідеальної революції було відкладено на п’ять чи шість поколінь. Ще однією щасливою випадковістю була нездатність Фрейда успішно гіпнотизувати та його подальша зневага до гіпнозу. Це відклало загальне застосування гіпнотизму в психіатрії щонайменше на сорок років. Але тепер психоаналіз комбінується із гіпнозом; і гіпноз став набагато простіше й глибше за рахунок використання барбітуратів, які стимулюють гіпнотичний і навіюваний стан навіть у доволі стійких людей.

Я вважаю, в межах наступного покоління світові правителі відкриють, що адаптація дітей і наркогіпноз набагато ефективніші як інструменти уряду, ніж кийки та в’язниці, а підштовхування людей до того, щоб вони любили своє рабство, може задовольнити їхню спрагу влади так само повно, як і стусани, які ведуть людей до підпорядкування.

Іншими словами, мені здається, що «1984» стане кошмаром у світі, який більше нагадує те, що я представляв у «Якому чудесному світі новому!»

Зміни настануть як результат відчуття наростаючої необхідності ефективності. Тим часом, ясна річ, можуть розпочати біологічні та ядерні війни більшого масштабу — і в такому разі ми матимемо кошмари іншого, навряд чи уявного типу.

Ще раз дякую за книгу.

Щиро Ваш,

Олдос Хакслі