НОВОРІЧНІ РИТУАЛИ: як вони зміцнюють сім’ї, роблять розум гострішим, а їжу — смачнішою
Джерело фото: unitednationsofphotography.com
Новий рік і Різдво здаються нам з дитинства знайомими, простими та зрозумілими святами. Однак це лише удавана простота, прихована за ритуалами, в яких сучасна наука знаходить дедалі більше нових і глибоких смислів.
ЗМІЦНИ СВІЙ ШЛЮБ: ВІДСВЯТКУЙ РІЗДВО ЯК СЛІД!
У багатьох народів існує повір’я — як зустрінеш Новий рік, так його й проведеш. І в нього є цілком наукове обґрунтування. Річ у тім, що святкування Нового року — один із найдавніших ритуалів, який завжди згуртовував сім’ю та рід. Тобто, крім релігійно-міфологічного змісту, він мав чіткий психологічний сенс.
Американські психологи, вивчаючи святкові ритуали, дійшли висновку, що вони відіграють центральну роль у житті сучасної родини. Тож, якщо подружжя хоче бути по-справжньому щасливим у шлюбі, без внутрішньосімейних ритуалів їм не обійтися. Вигадайте власні або запозичте з народних традицій.
Різдво є одним із найочікуваніших свят із високим ступенем ритуалізації, яке, згідно з дослідженнями, значно підвищує задоволення від життя, відчуття безпеки та комфорту. Різдвяні свята в колі сім’ї дарують нам радість та емоційну рівновагу.
СВЯТО ПОВЕРТАЄ НАМ ВІДЧУТТЯ КОНТРОЛЮ
Так відбувається тому, що психологічно свято позбавляє нас неясності. Ми точно знаємо, як треба відзначати Різдво і Новий рік — усе повторюється рік у рік, від обов’язкових побажань здоров’я до підняття келихів.
Але з якої ж причини нам це не набридає? Річ у тім, що повсякденне життя пов’язане з вирішенням найрізноманітніших несподіваних проблем. А святковий ритуал вириває у повсякденності особливу, чарівну сакральну зону.
У ній ми вільні від невизначеності. Новорічний ритуал робить наш світ передбачуваним, дає нам відчуття структури, стабільності та контролю, яких так бракує у звичайні дні. Тому не варто нехтувати жодним елементом різдвяного ритуалу: спільне прикрашання ялинки, сімейна вечеря, взаємні подарунки, відлік останніх секунд року, що минає…
Усе це має значення, бо закладає емоційно-ритуальну основу ментального здоров’я на тривалий термін.
ЧОМУ РИТУАЛ ПРАЦЮЄ?
Ритуал — психологічно недостатньо вивчена, але всепроникна особливість пізнання й поведінки соціальних груп. Складність полягає в тому, що багато ритуалів для «цивілізованої» сучасної людини виглядає як причинно-непрозорі процедури.
За межами міфологічної свідомості ми не знаємо, як інтерпретувати причинно-наслідковий зв’язок між конкретною дією і бажаним результатом. Як, наприклад, пов’язані синхронний танець і викликання дощу?
Нерідко антропологи дивуються, коли бачать, що, незважаючи на очевидну відсутність адекватної причинності, все це якимось чином спрацьовує у «дикунів». Але й «цивілізована» людина не так далеко пішла від них.
Нам не дуже зрозумілий причинно-наслідковий зв’язок між загадуванням бажання в новорічну ніч і його виконанням. Однак з якихось до кінця неусвідомлюваних нами причин ми робимо це так само, як наші предки тисячі років тому.
НОВОРІЧНИЙ РИТУАЛ ВЧИТЬ ДІТЕЙ КЕРУВАТИ БАЖАННЯМИ
На сьогодні ця тема недостатньо вивчена, навіть незважаючи на те, що ритуал є універсальним культурним явищем і перебуває в центрі великих антропологічних досліджень. Але існує наукове пояснення зв’язку ритуалу з широко розповсюдженим уявленням про те, що Різдво і Новий рік — це насамперед «дитячі свята».
Неможливо уявити собі новорічні свята, протягом яких діти не загадували б бажання! Дані наукових досліджень останніх років підтверджують гіпотезу про те, що не просто будь-яка групова діяльність, а саме досвід участі в ритуалі викликає почуття приналежності дитини до групи.
Цілком імовірно, що загадування дитиною бажання, так само, як це роблять оточуючі, є важливий етапом соціалізації. Так діти вчаться працювати із соціально та особистісно значущими цілями. Але й дорослим Новий рік також допомагає досягати бажаного.
Швейцарські науковці з’ясували, що найчастіше люди дають собі новорічні обіцянки, які стосуються фізичного здоров’я, зниження ваги та зміни харчових звичок. Дотримуються їх 55% респондентів. Більшість із них — це ті, хто давав їх у присутності близьких та отримував надалі соціальну підтримку.
НОВОРІЧНА ЇЖА НАБАГАТО СМАЧНІША
Новорічний стіл завжди особливий, однак не лише тому, що страви, які стоять на ньому, приготовані за особливими святковими рецептами. Ціла низка наукових експериментів підтвердила гіпотезу про те, що ритуальна поведінка стимулює споживання. Досліди стосувалися як «новорічних» (шоколад і лимонад), так і «повсякденних» (наприклад, морква) продуктів.
Експеримент показав, що учасники ритуальної поведінки вищевказані продукти оцінювали як смачніші та цінніші. А ось ті, хто в ритуалі участі не брав, отримували від них набагато менше насолоди.
Також з’ясувалося, що випадкові жести, з якими неминуче пов’язаний процес їжі, не стимулюють споживання так, як ритуальні. Крім того, особиста участь у ритуалі посилює споживання більше, ніж спостереження за тим, хто його виконує.
У новорічних рецептів, крім кулінарних, є й психологічні інгредієнти. Що довше готується новорічна страва, то вона здається нам смачнішою. Додаткового смаку їй надає час, витрачений на «щось особливе».
НОВОРІЧНИЙ ПОДАРУНОК — ПЕРЕПУСТКА ДО «СВОЇХ»
Ну і, звичайно, не можна не згадати про ритуальну основу новорічного обміну подарунками. У багатьох давніх культурах ритуальне дарування відігравало вирішальну роль у підтримці соціальних зв’язків. Не дуже близькі люди, наприклад колеги по роботі, дарують одне одному щось символічне.
А всередині сім’ї — переважно речі, які були б куплені в будь-якому разі. Тобто нам важливий не стільки подарунок, скільки сам акт дарування. Акт прояву ритуальної щедрості — це завжди маркер приналежності до групи. Дарування та приймання подарунка проводять невидиму лінію між «своїми» і «чужими».
Скажімо, обмін невістки та свекрухи подарунками був своєрідним обрядом посвяти, начебто «членським квитком», ознакою того, що людину справді прийнято в сім’ю. Але є ще один неочевидний плюс. Італійські вчені з’ясували, що дарування подарунків покращує когнітивні функції — пам’ять, увагу, здатність до навчання та ухвалення рішень.
МОЗОК І «ДУХ РІЗДВА»
Показуючи піддослідним фотографії на новорічну тематику, психологи виявили, що їхній мозок по-особливому реагує на святкові атрибути: прикрашені гірляндами вулиці, зображення різдвяного застілля, Святого Миколая, новорічної ялинки тощо.
Підвищена нейронна активність спостерігалася в 5 ділянках мозку, які відповідальні за відчуття зв’язку зі світом і самопізнання. Зони ці активували приємні спогади про минулі новорічні свята. Тож той самий «дух Різдва», про який знято так багато чудових фільмів, насправді існує.
Він має цілком матеріальну нейронну природу, регулярно вселяється в нас напередодні цього чарівного свята і дійсно здатен змінити наше життя на краще.
