Здавалося б, що може бути спільного у людини, яка збирає поштові марки, та Чарльза Дарвіна? А в того, хто колекціонує монети, та Ейнштейна? Дослідники кажуть, що будь-яка колекція — це щось на кшталт гарему: модель володіння та компенсаторний фактор сексуальності. Але колекціонера й науковця ріднить не лише це. Маючи систематизуюче мислення, вони творять свій всесвіт, позбавляючи його хаосу. Саме пристрасть до колекціонування багато в чому сформувала образ сучасної науки
Невже у кожного з нас не лише особистий наручний годинник, а й свій власний внутрішній секундомір, згідно з яким ми сприймаємо плин часу? Розібратися у цих взаєминах з часом допоможуть американський філософ Вільям Джеймс, науковий співробітник Мюнхенського університету Людвіга та Максиміліана, і Клодія Хеммонд — психолог з Бостонського коледжу в Лондоні, автор книги-бестселера «Спотворений час»
Жамевю — одна з реакцій людини на навколишню дійсність і може бути спричинене розладами психіки. Розповідаємо про ознаки жамевю та зв’язок цього явища з роботою мозку й пам’яті
Не всі травматичні події і не кожного приводять до травми. Все ж таки у нас різні особи, вразливі точки та ресурси (у тому числі генетичні) та різні способи справлятися. Своєчасне та професійне втручання здатне як суттєво знизити ризик травми, так і зупинити її розвиток чи «вилікувати»
Серія мемуарів під назвою «Духи наших матерів: про смерть матерів та горе чоловіків», зібрана соціологами з Університету Берклі (Каліфорнія, США), ставить під сумнів теорію Фрейда. «Чоловікам не потрібно психологічно відокремлюватися від матері, щоби бути мужніми«, — вважає американський вчений Боб Блаунер
Теорія поколінь, яку описали 1991 року Вільям Штраус і Ніл Хау в книзі Generations, з того часу обросла всілякими доповненнями й уточненнями. За цей час пішло в тінь покоління мовчазних та бебі-бумерів, на горизонт історії вийшли нові покоління: Z та Alpha, а покоління X та Y впевнено взяли кермо влади світом у свої руки. 24 лютого 2022 року життя людей в Україні кардинально змінилося. Чим відрізняються думки, почуття та поведінка різних поколінь в умовах війни?
Українцям, які героїчно протистоять російській агресії, надто добре відомо, що таке страх і смерть. Війна — це надто серйозно. З цією тезою неможливо сперечатися. Однак чи готова її так само сприймати решта світу, що живе в культурному коридорі постмодерністської пародійності та клоунади? Чи може культура виробити таку мову опису, яка дозволяє говорити смішно про страшне?
Конформізм — явище давнє як світ, але в нинішньому столітті цей психологічний феномен отримав дивне забарвлення і дуже неприємний запах. То чому ж ми живемо за старою генетичною звичкою поводитися так, щоб не виділятися, «бути як усі», погоджуватися з думкою більшості, шукати компроміс і таким чином робити своє життя більш комфортним та конформним? Залишилося лише відповісти на просте запитання: «конформізм сьогодні — це благо чи зло, щастя чи дискомфорт, насильство чи добровільний вибір?»
Сучасна «культура скасування» стала неконтрольованою зброєю, якою буденно користується занадто багато людей. Вона перетворилася на темну й невблаганну силу, постійну загрозу для будь-кого, хто наважиться зробити помилку або висловити непопулярну думку
Якщо раніше він не міг заснути через бідність, то тепер не спав через багатство, бо багатство для того, хто до нього не звик і не вміє їм розпоряджатися, — аж ніяк не менший тягар, ніж бідність для людини, яку вона ніколи не залишає. Так само, як клопіт супроводжує золото, так нерозлучний він і з відсутністю його
Геніальності сну приписують складену Менделєєвим періодичну систему хімічних елементів, формулу бензолу Кекуле та відкриття будови атома Нільсом Бором. Навіть ідея створити Google прийшла до 22-річного Ларрі Пейджа уві сні, і тепер завдяки одному сновидінню він входить до десятки найбагатших людей у світі. Останні дослідження вчених підтверджують вплив сновидінь на творчі здібності та всерйоз говорять про креативність сну
Гнів властивий більшості кліматичних активістів. З одного боку, він допомагає світові усвідомити серйозність загрози кліматичного апокаліпсису. З іншого — ця деструктивна за своєю природою емоція спрямована назовні. Давайте проаналізуємо, чи можуть кліматичні активісти стати більш продуктивними та корисними у боротьбі з глобальним потеплінням