«У Києві хочу змінити ставлення до архітектурних пам’яток, садиб, мозаїк, бо дуже болить», — художниця Тетяна Ягодкіна

Тетяна Ягодкіна. Фото з особистого архіву

Тетяна Ягодкіна народилася у м. Києві. З відзнакою закінчила Державну художню середню школу ім. Т. Г. Шевченка та Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури, факультет живопису. 2004 року отримала грант Президента України для обдарованої молоді. З 2006-го — член Спілки художників України. Проходила стажування в Cite Internationale des Arts, Париж, Франція. Тетяна постійно бере участь у всеукраїнських та міжнародних виставках, пленерах, конкурсах.

В основі робіт Тетяни — класична реалістична школа живопису. Художниця трансформувала своє світосприйняття у притаманну лише їй манеру письма й техніку, що стало особливою рисою її творчості. Поле експерименту, який полягає у поєднанні класики та абстракції, — пейзаж, натюрморт і портрет.

Акорди кольору, які художниця ретельно добирає, емоційно яскраві та сильні. Завдяки лаконічно-монументальним композиціям роботи Тетяни не перевантажені зайвими деталями, насичені настроєм, емоцією та, водночас, мінімалістичні.

Який перший творчий момент у своєму житті ви пам’ятаєте?

У дитинстві їздила з батьком на пленери, які він проводив у Седніві для студентів НАОМА. Пам’ятаю, як малювала поряд з ним, як він прибирав зелену фарбу й казав шукати зелений з інших кольорів, пам’ятаю, як засмучувалась, що у нього виходило краще, ніж у мене.

Ще пам’ятаю склад-магазин із художніми матеріалами, також у Седніві. Високі рулони ґрунтованого полотна, коробки з тюбиками фарб, пачки пензлів, що стояли вертикально, «букетами» з різними номерами. Тоді я подумала: «Хочу малювати».

Тетяна Ягодкіна «Заховане сонце» Батумі, 2022. Тонований папір, гуаш — «Заховане сонце» Батумі, 2022. Тонований папір, гуаш

У чому полягає ваша творча амбіція?

Працювати щиро, не думаючи, подобається це комусь чи ні. Тоді отримуєш задоволення, і глядач також реагує, від цього відбувається взаємодія, розвиток — запрошення на пленери, пропозиції виставок, купівля та колекціонування моїх робіт. Це той обмін енергіями, що дає задоволення і відчуття сенсу життя.

Що стоїть на заваді здійснення ваших творчих амбіцій?

Необхідність заробляти регулярно. Мусиш витрачати емоційні сили та час не в тому напрямку.

З чого ви починаєте свій день?

Чай на веранді дому і споглядання саду. У будь-яку пору року. У ці хвилини відбувається єднання з навколишнім середовищем, моїм простором, землею, яка підживлює та дає енергію на новий день. Тому, до речі, і важко жити довго десь за кордоном, бо немає сили Моєї землі. Це складно пояснити словами, та й нема потреби, зараз багато хто відчув, відчуває це через вимушений від’їзд…

Тетяна Ягодкіна Македонія вночі, 2013. Оргаліт, змішана техніка, 90 х 122. У приватній колекції — Македонія вночі, 2013. Оргаліт, змішана техніка, 90 х 122. У приватній колекції

Якими митцями ви найбільше захоплюєтеся?

Вільям Тернер, Клод Моне, Хоакін Соролья, Даніель Гарпер, Юрій Химич, Андреа Серіо… Насправді, дуже багатьма художниками, хто живе кольором. В чиїх роботах є колористичне споглядання, або й експерименти. При цьому стиль, форма живопису може бути будь-яка.

Чи є у вашому житті хтось, хто вас постійно надихає?

Постійне джерело натхнення — місця, в яких я перебуваю, їх споглядання. Тому насолоджуюсь красою та естетикою, як у просторах, так і в побуті. Для свіжості сприйняття необхідно виїжджати, випадати з рутини життя й занурюватися у враження.

Дайте визначення музи. І хто є вашою музою?

Наш різний світ є музою.