Меню
З питань спільних проєктів editor@huxley.media
З питань співпраці з авторами chiefeditor@huxley.media
Телефон

Пошук по сайту

ВИКРИТТЯ В НАУЦІ: вейсманізм-менделізм-морганізм, і як з ним боролися

Ім'я Трохим Лисенко нині стало символом наукової катастрофи. Його «мічурінська агробіологія» відкинула генетику, оголосивши її буржуазною. Чи може подібне повторитися сьогодні?

У ЛЮБОВІ ДО МИСТЕЦТВА: фільми «Американська ніч» і «Дім, який побудував Джек»

Франсуа Трюффо свій тринадцятий за рахунком фільм «Американська ніч» перетворив на абсолютний оммаж тому самому олдскульному кіно, з яким замолоду воював як кінокритик. В «Американській ночі» він сумує за фільмами, знятими так, «як знімали у колишні часи». Ларс фон Трієр у своїй блискучій провокації «Дім, який побудував Джек» переплавляє в геніальний фільм власну безпросвітність. «Дім, який побудував Джек» — це розмова автора з самим собою. А з ким іще поговорити митцеві, де відшукати рівного собі?

ЛЕСЬ КУРБАС: куди зник «Березіль»?

Режисер-постановник, який зробив переворот у театральному мистецтві. Змінив закони та канони театру. Його вистави нагадували містерію, а погляди випереджали час. Заснував славнозвісний «Березіль». Зняв три художні стрічки. Наголошував: «Ви плачете на сцені, а публіка спокійно споглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала!»

ЗАГИБЕЛЬ СВІТІВ: чому одні мови вимирають, а інші домінують

Сьогодні близько 40% з майже 7000 мов людства перебувають під загрозою зникнення. Зникнення мов викликає занепокоєння тому, що із втратою кожної з них у небуття відходить унікальна «картина світу»

БОРИС БУРДА: як берегти те, що все стерпить

У Німеччині з цього роблять добрива, в Японії — будівельні матеріали та сувеніри, в Угорщині — паливні брикети, в Румунії — сміттєві урни, в Україні — колекційні циліндри... З чого ж?

КАРДІОХІРУРГ ІЛЛЯ ЄМЕЦЬ: «У медицині головне — хто ти є як людина»

«Муки і радості — ось що супроводжує людину на її професійному шляху. Спочатку, звісно, переважно муки, але з часом... Ось мені вже 70 років, і я мучуся щодня — над складними випадками, рішеннями, — але роблю це з радістю, бо це приносить величезне задоволення. Це сенс усього життя. Микола Амосов казав: «Кардіохірургія — це як наркоманія. Від неї відмовитися неможливо». І я з ним повністю згоден — ця пристрасть тримає тебе, не відпускає, і в цьому вся краса професії», — Ілля Ємець

Міжнародний конкурс оповідань «ОДЕСССІАДА»

Всесвітній клуб одеситів оголошує про старт Міжнародного конкурсу оповідань «Одесссіада». Запрошуємо авторів з усього світу долучитися до літературного діалогу про Одесу — місто, яке надихає, формує і не відпускає

ІНТИМНЕ ДОСЬЄ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Володимир Винниченко в еміграції глибоко сумував за Україною: «Коли б за один тиждень “перебуття” в Україні треба було цілий рік іти туди пішки, з захватом згодився б…»

РУКОТВОРНА ЕВОЛЮЦІЯ: чому кішки та собаки схожі один на одного

У багатьох сім'ях, спростовуючи поширені міфи, собаки й кішки мирно співіснують в одному просторі, що не заважає людям ділитися на два великі табори — ідейних «котолюбів» та ідейних «собачників». Тому дурне запитання «хто розумніший — собака чи кішка?» для багатьох досі не втратило актуальності

АХ, КОХАННЯ: чотири шлюби королеви-вбивці та її жахлива смерть

Не Ерос панував в епоху Середньовіччя, а його рідний і підступний брат Антерос — бог взаємної любові, а також за сумісництвом месник за знехтувані почуття. Прикладів вистачає, і ось один із найяскравіших

«ВІДСКАНУЙ» СВОГО ПАРТНЕРА: чи спроможна наука розгадати таємницю поцілунку

Поцілунок — різновид найскладнішого і найдавнішого соціального контакту, який з'явився раніше, ніж особистість, суспільство, мова та культура. То що ж таке поцілунок?

ПИСЬМЕННИЦЯ ІРИНА РУДИКА: про сенс культури й освіти у часи випробувань

«Говорячи про час, що є субстанцією, уміщеною в основу буття, я міркую про нього як про щось зовнішнє, те, що ми створюємо, окреслюємо та наповнюємо самі. Так, час не чекає, не зупиняється, не повертається, але водночас його завжди можна відчути й виміряти шляхом того, що робимо, що відчуваємо, як зростаємо і змінюємося. Я точно знаю! А де брати час... Мабуть, у готовності його помічати, у пріоритетах… і в рішенні не витрачати його на те, що не додає життя», — Ірина Рудика