ПАТОЛОГІЇ БІЗНЕС-ЕТИКИ: чому співробітники мстяться своїм компаніям?
Михайло Рева. Із серії «Повернення до Едему» / revastudio.org
Продовжуючи нашу розмову про бізнес та прощення, ми не можемо обминути таку тему, як корпоративна помста. Як і чому співробітники наважуються мститися своїй компанії та начальству? Що саме вони їм не можуть пробачити? Авторитетні дослідження стверджують: якщо ваша компанія зіткнулася з такими корпоративними «робінгудами», то з вашою бізнес-етикою щось не так.
«ДОБРЕ НАЧАЛЬСТВО» ЙДЕ У МИНУЛЕ…
Ще у 70-х роках минулого століття США почали проводити масштабні дослідження щодо дотримання корпораціями та його співробітниками етичних норм. Вже тоді вони показали, що 2/3 корпорацій зі списку S&P 500 (публічні компанії, які мають найбільшу капіталізацію), у тій чи іншій мірі порушують ці норми. А заразом, як наслідок, і американські закони.
З того часу ситуація аж ніяк не покращилася. До кінця 90-х 65% американців були переконані, що з 70-х років етичний рівень у США суттєво знизився, і лише 7% вважали навпаки (Майкл Мескон та ін., «Основи менеджменту»). Окрім таких «вічних» проблем, як хабарі, підробка звітності та фінансові махінації, респонденти відзначали цинічне ставлення керівників до своїх співробітників.
ВІЧНА ЖАГА ДО СПРАВЕДЛИВОСТІ
Джеймс О’Тул, професор Університету Південної Каліфорнії, автор дослідження «Порада Аристотеля», показав, що етичні проблеми лідерства хвилювали людство ще за часів далекої античності. Давньогрецькі філософи порушували ті ж самі питання справедливої винагороди за працю та поважного ставлення начальства до підлеглих, які хвилюють наших сучасників.
Наприклад, розповідаючи про те, як Майкл Ейснер, гендиректор компанії Disney, отримав як компенсацію за роботу $285 мільйонів, О’Тул ставить питання: чи справді внесок гендиректора в успіх компанії в тисячу разів більший, ніж внесок художника-мультиплікатора?
Відчуття того, що ставлення до тебе є несправедливим, і за часів Арістотеля, і сьогодні — найбільший демотиватор для співробітника. Це джерело і класових, і корпоративних протиріч. Щоправда, приводом для помсти може бути не лише несправедлива оплата, а й щось нематеріальне. Скажімо, недооцінка вкладу співробітника у загальний результат.
НАДПРИБУТКИ, ЩО ВІДМІНЯЮТЬ МОРАЛЬ
Інший дослідник корпоративної етики Джон Ентайн у книзі «Прокляття добрих намірів» виводить проблему, озвучену О’Тулом, на глобальний рівень. Він аналізує «феномен Starbucks» — найбільшої у світі мережі кав’ярень.
Припустимо, що робітник на кавовій плантації у Гватемалі вирішив випити 1 фунт кави у Starbucks. Для цього він має зібрати 500 фунтів кавових зерен, витративши на збирання приблизно 5 робочих днів.
На жаль, у помноженні «несправедливості» на нашій планеті винні не лише Starbucks та Disney. Так, Рональд Уайт, автор дослідження «Життєво необхідні ліки для безнадійних пацієнтів за справедливою ціною», наводить переконливі докази того, як «корпоративний успіх» на надприбутковому американському ринку медикаментів суперечить нормам моралі.
БУТИ ЕТИЧНИМ ВИГІДНО
Заради справедливості треба зазначити: саме існування подібних досліджень говорить про те, що в капіталістичному західному суспільстві не все так безнадійно, як здається на перший погляд. Не вдаючись до класової теорії Маркса, західні вчені знайшли ту «правильну кнопку», на яку можна натиснути, щоби нагадати керівникам про необхідність етичної поведінки, — це прибуток!
Вони навели багато доказів того, що порушення етичних норм негативно впливає на бізнес-результат. Американський Center for Ethical Business Culture у 2000 році опублікував 52 академічні дослідження про взаємозалежність фінансових результатів компанії від морально-етичних якостей бізнесменів та бізнес-моралі менеджерів.
У 33 випадках виявилася позитивна залежність, у 14 таку залежність встановити не вдалося. І лише у 5 вона виявилася негативною! Не дивно, що після таких вагомих аргументів з метою підвищення бізнес-ефективності багато корпорацій, що називається, «взялися за розум».
ЩО НЕ ТАК ІЗ КОРПОРАТИВНОЮ СВІДОМІСТЮ?
Щоправда, виявилося, що задекларувати прихильність до етичних правил у корпоративному кодексі дуже легко, а от дотримуватися їх набагато складніше. Наприклад, Starbucks із задоволенням стала лауреатом премії за досягнення у галузі боротьби за права людини.
І хоча Council on Economic Priorities присудив її за «високий рівень корпоративної свідомості», це не заважає компанії використовувати працю робітників, які отримують менше прожиткового мінімуму. Але справжнісіньким випробуванням бізнес-етики на міцність є ставлення менеджерів до співробітників.
Саме в цій зоні корпоративної реальності киплять шекспірівські пристрасті, народжуються плани відплати та множаться корпоративні месники, через які компанії втрачають мільйони! Один із основних чинників формування лояльності — оцінка підлеглим ставлення до нього начальника як справедливого чи несправедливого.
Дослідження журналу Fast Company показало, що 19% співробітників американських компаній свою компанію відверто не люблять, 55% ставляться до неї з байдужістю, і лише 26% особисто зацікавлені в її успіху. Очевидно, що з «рівнем корпоративної свідомості» у нашому світі глобально щось не так…
НЕЛОЯЛЬНІСТЬ І САБОТАЖ
Нелояльність співробітників стає живильним середовищем відкритого та усвідомленого, але в більшості випадків прихованого та неусвідомленого саботажу. Втрати від нього для компаній величезні! Професор Массачусетського технологічного інституту Джей Форрестер підрахував, що 2/3 робочого часу компанії втрачають виключно через неефективний персонал, демотивований станом морально-психологічного клімату.
Саме саботаж є найпоширенішою формою помсти співробітників компаніям та керівникам, на яких вони ображені. Хоча, звісно, ця помста може набувати найрізноманітніших форм…
В епоху розвитку інформаційних технологій корпоративна помста стає більш доступною для виконання, більш витонченою та руйнівною. Тому компанії не дарма так багато уваги приділяють проблемам інформаційної безпеки.
Насамперед — несанкціонованого доступу працівників до службової інформації та її використання в особистих інтересах. Хоча, звичайно, жодні витрати на безпеку самі по собі не вирішать проблем, пов’язаних із нелояльністю та іншими патологіями корпоративного середовища.
ПРОБЛЕМИ БІЗНЕСУ ТА ХВОРОБИ СУСПІЛЬСТВА
Втім, вбачати джерело цих патологій виключно в егоїстичному та несправедливому начальникові буде не зовсім правильно. Josephson Institute оприлюднив результати опитування серед студентів. 81% із них зізналися, що обманюють батьків, 61% — викладачів, 60% фальсифікують результати іспитів, списуючи та користуючись шпаргалками.
34% не гидують плагіатом і крадуть роботи з інтернету. 27% періодично цуплять щось у магазинах, а 21% обкрадають родичів. Як бачимо, ще до входження до нової «корпоративної сім’ї» середньостатистична молода людина не дуже обтяжує себе дотриманням законів моралі.
Бізнес-структури уважно стежать за подібними дослідженнями. Бо, закінчивши виші, колишні студенти стають управлінцями та рядовими службовцями компаній. Безсумнівно, у корпоративне середовище вони приносять звички з минулого життя.
Більше того, свої навички порушення етичних норм вони починають використовувати як ресурс для досягнення не лише корпоративних, а й особистих цілей.
ХХХ
Світ сучасних корпорацій — це світ помсти та месників. У наступному матеріалі ми продовжимо розмову з цієї теми. Про те, чому вміння прощати є найважливішою особистісною та управлінською компетенцією, ви можете дізнатися з наших попередніх публікацій.
Статті на тему:
- ПРОЩЕННЯ СИЛЬНИХ: Історія про те, як убивця та його жертва роблять наш світ кращим
- ВМІННЯ ПРОЩАТИ: неочевидна компетенція ефективного лідера
- КАПИТАЛІЗМ ЯК РЕЛІГІЯ: ринок прощення